Сам на сам із хворобою: українські лікарні відмовляють у планових операціях [ Редагувати ]
В українських лікарнях вже понад місяць не проводять планових операцій, відмовляють у госпіталізації та медоглядах. Заборону запровадив уряд ще на початку пандемії. Тож чимало людей не мають доступу до лікарень і фактично опинилися сам на сам із хворобою. До чого вдаються лікарі, щоб урятувати пацієнтів - Жанна Дутчак розкаже.
Івано-Франківська обласна клінічна лікарня. Позаду мене хірургічний корпус. Тут лише у відділі інвазивних методів лікування щодня проводили щонайменше п'ять планових операцій. Та через пандемію вже більше місяця відділення не працює.
- Добрий день. Впізнали?- Звичайно. Ви за ці дні вже стали відомою людиною. - Думаю трохи випадково.
Олег Ткачук лікар-хірург. Спеціалізується на операціях органів черевної порожнини. Каже: хірургічні втручання у його відділенні зазвичай проводять лапароскопічним методом. Тобто під час операції замість розрізу на тілі роблять кілька проколів. А значить пацієнт швидше одужує. Більшість операцій планові. Та через карантин їх скасувати.
Олег Ткачук, хірург, завідувач кафедри хірургії Івано-Франківського національного медуніверситету:
Зараз ми відкотилися від цього в середньовіччя. Тому що цих операцій ми зараз не робимо. Ми зараз робимо тільки невідкладні операції. І їх вже стало більше. В першу чергу проблема в тому що через пандемію люди не мають змоги вчасно звернутися за медичною допомогою. І звертаються пізно.
У пацієнтів з хронічними захворюваннями часто розвиваються ускладнення, яких можна було уникнути, вчасно провівши планову операцію. Олег Ткачук каже: щодня люди буквально обривають його телефон з подібними скаргами. І лікарям часто доводиться шукати, як допомогти.
Якщо чекати не можна, радять звертатись до приватних лікарень. Втім, інколи доводиться діяти негайно. Як от днями оперували пацієнтку вдома. У жінки виник великий абсцес - і загроза ускладнення.
Олег Ткачук, хірург, завідувач кафедри хірургії Івано-Франківського національного медуніверситету:
Виникла ситуація коли в людей була безвихідь, вони не знали як вийти з цієї ситуації. А в мене якраз був колега із приватної клініки. І ми разом прийняли рішення, що він надає мені можливість, я ж не можу з голими руками прийти. Мені треба медсестру, треба інструменти, треба знеболююче для анестезії місцевої. Це абсолютно рішення не у правовому полі, тому що ми не мали можливості це десь оформити.
Як вихід, кажуть експерти, можна було б виділити для таких хворих окремі лікарні, не заражені коронавірусом. Однак визнають: реалізувати це в Україні складно. Адже потрібне тотальне тестування і лікарів, і пацієнтів. А цього у нас немає.
А зараз додатково зробили ще одну проблему державі, я не розумію над чим ця влада працює.
Коли скасують заборону на планові операції та госпіталізацію невідомо. Принаймні ані уряд, ані Міністерство охорони здоров'я - про це наразі нічого не кажуть.