Студенти з Індії виживали в Луганську без грошей та їжі [ Редагувати ]

Згідно з Мінськими домовленостями українська армія та бойовики мають обмінятися полоненими за форматом всі-на-всіх до п'ятого березня. Наші журналісти стали свідками звільнення ще кількох бранців - закордонних студентів. Подробиці - далі у сюжеті.

Зруйновані будинки обабіч вулиці. Це Станиця Луганська. На крайньому пості українських військових безпеку операції забезпечує "Альфа". Два студенти-індуси вийшли першими. Чекаємо ще двох.

Ось там за залізничним переїздом - уже територія, яку контролюють українські військові. До кордону з Росією звідси рукою подати. Втім, поки ми сюди приїхали - прийшла цікава смс: "Солдат України, ти виконав свій обов'язок - повертайся додому"... Додому поїдуть студенти з Індії. Ще двох альфівці підбирають у нейтральній зоні.

У Прітама - особлива історія. Якщо іншим хлопцям в медінституті не віддавали документи, то його в Луганську тримало не лише це.

"У мене любов була, якщо чесно вам сказати, тому я не поїхав, під час війна теж там був, а тепер уже нічого немає і так",  - говорить Прітам, студент Луганського державного медичного університету.

Весь цей час у них практично не було грошей, продуктами допомагали знайомі. Але не це найстрашніше. Кажуть, у Луганську багато бойовиків і техніки, а після десятої вечора ходити вулицями - заборонено.

"Страшно було зрозуміліше справа, просто там неможливо жити. Там влади нема - ніякої. Друг, я знаю, сидів, вночі гуляв, заборонено вночі ходити кудись і вони його забирали - в підвалі сидів цілу ніч",  - говорить Прітам.

Зараз йдуть переговори про звільнення з полону бойовиків інших мирних жителів. І звичайно, наших військових.

"Процес йде, головне, щоб все це зупинилося. Ми з боку України дотримуємося мінських домовленостей, за мінським домовленостям до 5 березня ми повинні забрати тимчасово затриманих там людей, ми готові віддавати всіх, кого ми можемо віддавати законно", - говорить Юрій Тандіт, глава координаційного центру із звільнення заручників.

Для чотирьох студентів-індусів жахіття війни залишилися позаду. Тепер вони поїдуть до Києва, а далі додому.