Мешканці Андріївки голодують через відсутність зарплат та пенсій [ Редагувати ]

Вони продовжують жити без грошей та майже без їжі. Мешканці прифронтових селищ не отримують зарплат та соціальних виплат вже майже півроку.

У Кабінеті Міністрів досі вважають ці селища тимчасово окупованими. Про сувору буденність українців, що живуть майже на лінії вогню, дивіться у нашому сюжеті.

Селище Андріївка знаходиться неподалік від передової. Іноді сюди долинають гучні звуки Обстрілів у Гранітному. Місцеві дороги - неначе після бомбардування.

По калюжах та ямах пробираємося у саме селище. Жителі подавлені та зневірені. Кажуть - уже звикли виживати без грошей, не вистачає навіть їжі. Пенсії, зарплати та соцвиплати тут не отримують місяцями.

"9 квітня буде 3 місяці, як ми не отримуємо вже пенсії. У нас ще є стара моя бабуся у якої ще запаси є. Вона така економна. Ось це ми ходимо до неї беремо. Ну прикро загалом, хліб тільки купуємо, більше нічого", - бідкається мешканка Андріївки Наталія Ганжерлі.

Життя тут ніби завмерло. Відкриті лише школа та лікарня. Але не кожен знає, що люди там сидять без зарплат майже півроку. Працюють, хто на самому ентузіазмі, хто просто за інерцією. Кажуть - уже загубилися в часі та просторі.

"Вчителі не отримують зарплату, обслуговуючий персонал теж не отримує. А працюємо, як звичайно, бо дітей вчити потрібно . Так виходить, що наш район висить у повітрі. Ніби як ці селища, які прилеглі до Андріївки, перевели в Волноваський район. Але офіційно паперу немає, підтвердження немає і тому ми не знаємо де ми", - розповіла співробітниця Андріївської школи Наталія Гуленко.

Голова сільської ради приїздить на стареньких "Жигулях". Каже, не знає, як пояснювати односельчанам. У Києві досі впевнені у тому, що Андріївська сільрада не підконтрольна Україні. Тому і проблеми з виплатами.

Хтось, ну щоб не сказати, що шкодить чи не знає, що говорити, але ми зараз вважаємося ніби непідконтрольні України. Хоча ми завжди були підконтрольні України, прапор у нас висить весь час і не разу ми не були під "ДНР", - прокоментував голова Андріївської сільської ради Василь Калініченко.

Виїжджаючи з селища, зустрічаємо стареньку бабусю. Вона ледве пересувається. Каже - їй просто нічого їсти, пенсії не вистачає.

"Там пару картоплин звариш в який суп. Крапельку капніть туди і от і живи. Не знаю як ми будемо виживати. Не знаю, нікому ми не треба абсолютно. Ціни скажені. А крупи які, бачили, ні? Суп зварити або кашу не можна взяти, щоб щось купити. О Господи, нікому ми не треба ", - розповіла мешканка Андріївки Оксана Миколаївна.