До Попасної повертаються мешканці [ Редагувати ]

На Луганщині бойовики знову обстріляли Щастя. Вогонь ведуть з протилежного берега Сіверського Дінця. А от містечко Попасна поступово повертається до мирного життя. В місті вже є світло, газ і вода. До рідних домівок повертаються місцеві мешканці.

"Ми літаємо, а це наші будиночки, потім ми ховаємося".

Вони грають у метеликів поряд із розбомбленим будинком. Два місяці тому снаряд, випущений з боку окупованого Первомайська, прямим потраплянням розвалив частину споруди. Зараз тут 30 вихованців. І їм уже не страшно. Вже місяць у місті тихо. Звикла малеча і до військових, які патрулюють Попасну.

"Солдат зустрічаєте - не бійтеся.  - А чому - Тому що це наші".

А ось дорослі - насторожі, адже поруч - війна. Хоча сил не шкодують, щоб повернутися до мирного життя. Суботник тут не раз на квартал, а щодня.

"Ми підготували ділянки, щоб гуляти з дітьми, ми все прибрали. Скло прибрали", - каже в.о. завідувача дитячого садка Ольга Пєсцова.

"Я вийшла з ними, їх четверо, і в мене таке відчуття трохи, що їх і в оберемок і в будівлю в підвальне приміщення. Якщо буде повністю мир, нам скажуть: все мир, ось тоді ми й розслабимося", - каже помічник вихователя Валентина Берестова.

Не втрачають пильності і військові. Хоча на цьому напрямку вже давно не чути гармат, противник час від часу прострілює позиції армійців. Усього за кілометр звідси - ворожі окопи.

"Частково з того боку поливають, там залізниця, траншеї у них нариті. Ми не відповідаємо. Тримаємося військової солідарності, тому що ми порушимо і знову почнеться хаос", - каже військовослужбовець збройних сил України Дмитро.

Порядок у військових і в господарстві. Що буде далі - не загадують. Найстарший - Михалич. Для молодих - як батько. А дома ще й онуки чекають. Захищати Україну від бандитів пішов добровольцем. І поки немає приводу братися за кулемет - демонструє, як піднімається зелень.

"У нас городина росте. Все своє - цибулька, часничок, редиска. Трошки для себе овочів запасаємося".

Бійці тут, як і мирні жителі, сподіваються, що війна в Попасну не повернеться. Вони чекають на зустріч з рідними, а поки що - аби про когось піклуватися - завели армійську улюбленицю - француженку Бєню.

"Це собака для душі. Гавкає, охороняє нас. Вночі до нас ніхто не заходить, бо охороняє", - розповідає військовослужбовець збройних сил України Дмитро.