Микола потребує лікування після вибуху снаряду [ Редагувати ]

Спочатку лікарі боролись за його життя. Тепер - за його майбутнє. 11-річний Микола Нижниковський, з селища Володарське, Донецької області разом із 4-річним братиком та двома друзями, підірвався на боєприпасі. Сталось це 24о серпня. Новина про цю жахливу подію тоді облетіла всю країну. Дитина вижила. Але зараз потребує допомоги.

Мама Миколки пригадує той серпневий ранок, коли її сини пішли гуляти на подвір’я. Жінка саме готувала сніданок, як біля будинку прогримів потужний вибух. Чотирирічний Даниїл загинув на місці. Старшому, 11-річному Миколі, осколки понівечили майже все тіло. Постраждали і двоє сусідських хлопчиків. Як з’ясувалось, діти бавилися зі снарядом від РПГ, який знайшли на військовому полігоні за селом.

"Ніхто там, ніяких попереджувальних знаків, ні охорони, нічого там немає. Всі діти, дорослі, кому завгодно можуть туди зайти, що завгодно знайти і принести", - розповідає мати постраждалого хлопчика Алла Нижниковська.

Першу допомогу Миколі надали у військовому госпіталі. Згодом дитину відправили до Запоріжжя. Врятувати ніжки та праву руку медикам не вдалось. Лікарі пригадують: через вкрай тяжкий стан хлопчика тут навіть не вірили, що він виживе.

"З масовими ураженнями, з масовими ділянками, як би відновлення після цієї травми. Після операції, яка проведена на кінцівці. З інфекцією, що розвинулася на той момент. Я думаю, що взагалі-то він вийшов за станом дуже добре", - каже завідувачка офтальмологічним відділенням обласної дитячої лікарні Запоріжжя Світлана Соловйова.

Миколку вже перевели з реанімації до офтальмології. Зараз медики намагаються врятувати зір хлопчику. Попереду ще не одна операція та тривалий курс реабілітації. У лікарні родині допомагають волонтери. Приносять медикаменти, дитячі книжки, іграшки та підтримують морально. Та в майбутньому, додають лікарі, дитині будуть вкрай потрібні протези.

"Бо не буде ходити, йому доведеться, атрофуються м'язи. Заново вчиться ходити. Але в першу чергу м'язи атрофуються ні від того, що вони не працюють, голова перестає думати. Коли втрачається взаємозв'язок кінцівки з центральною нервовою системою - це дуже велика проблема", - пояснює головний лікар обласної дитячої лікарні Запоріжжя Юрій Борзенко.

Алла Нижниковська - мати-одиначка. Удома, у Володарському, у неї залишились ще двоє старших дітей. Тож, де брати кошти на подальше лікування та реабілітацію дитини-інваліда - поки що не знає. Наразі, посприяти з протезуванням пообіцяли польські волонтери.

"Спочатку треба поговорити з лікарями. І дізнатися, на скільки ми зможемо допомогти. Хотілося б, щоб він приїхав до нас надалі і отримав протези хороші", - каже волонтер Матвій Монгирд.

Попереду у Миколки ще не одна операція, невдовзі його мають доправити в іншу лікарню. Куди саме - ще не вирішили. То має бути або київська, або харківська клініки, каже мама. Сам же ж хлопчик пошепки зізнається: дуже скучив за риболовлею.

Тим хто може та хоче допомогти Миколи Нижниковському може звернутись на наш сайт podrobnosti.ua в розділ "Ми допомагаємо".

Телефон мами: Алла Нижниковська - 068 782 48 76

Картковий рахунок у "ПриватБанку": 4149497844238610