У Києві добиваються демонтажу пам'ятника Щорсу [ Редагувати ]

Історики проти комісії з декомунізації. Незважаючи на аргументи дослідників громадянської війни, експерти Київради викреслили пам'ятник Миколі Щорсу зі списку таких, що підлягають демонтажу. Чому український Чапаєв може залишитись у сідлі - дивіться далі в сюжеті.

Ці унікальні кадри зняті майже 100 років тому. Лютий 1919 року. Богунська дивізія на чолі з Миколою Щорсом входить у Київ. Це єдине відео. Навіть фотографій немає - замість них картини, написані значно пізніше.

Тоді нікому не відомий командир дивізії стає тимчасовим комендантом окупованого більшовиками Києва. У місті починається червоний терор.

"Були закриті українські газети були накладені контрибуції на київських підприємців і торгівців. Є спогади київських жителів про ЧК - в Києві тут, на Печерську, в будинку Терещенків була ця ЧК і там мордували людей тисячами", - говорить Владислав Верстюк, дослідник історії України ХХ століття.

Ось він - сумнозвісний маєток родини Терещенків. Саме сюди у 1919, після облав, представники нової влади звозили священиків, викладачів гімназій, колишніх офіцерів, чиновників, домовласників, фабрикантів та інших "неугодних". За півроку від рук тих же чекістів загине і сам Щорс.

А за 20 років його назвуть героєм-борцем за "щастя трудового народу". Напишуть романи та опери, за особистою вказівкою Сталіна Довженко зніме кінострічку "Щорс", яку дивитимуться кілька поколінь радянських людей.

"Працювала ціла індустрія, яка творила усі ці міфи з'явилися Чапаєв, з'явився Щорс було важливо показати, що українці боролися за радянську владу", - говорить Владислав Верстюк.

Над монументом радянському командиру працювали найкращі київські скульптори та архітектори. Урочисте відкриття пам'ятника приурочили до 300 річниці підписання Переяславської угоди. Щорс на монументі значно солідніший, ніж у свої 24. Це класика радянської пропаганди.

І ось тепер у столичній комісії з декомунізації не можуть вирішити: пам'ятник Щорсу - це недоречний артефакт доби соціалізму чи витвір мистецтва, що має і далі прикрашати Київ.

Михайло Кальницький історик, член комісії Київради з декомунізації

"Комісія насамперед розглядала цей монумент як дуже видатний твір монументального мистецтва. При чому твір не просто вершник на коні - гарна фігура, а як цілісність. Тобто і смуга бульвару, і на ньому п'єдестал. І на цьому п'єдесталі кінна постать. Це дуже продумана композиція.

"Ми хочемо отримати підтвердження від міністерства культури, що ми дійсно маємо його демонтувати. Тому що він також постраждав від радянської влади", - говорить Дмитро Білоцерковець, радник київського міського голови.

На початку року місцеві антикомуністи залишили на монументі ось цей напис "Кат". Він тут і досі як ілюстрація ставлення влади Києва до пам'ятника Щорсу. Його не зносять. Але і напис прибирати не поспішають.