Під Маріуполем бойовики артилерією вибивають військових з позицій [ Редагувати ]

На Маріупольському напрямку не вщухають обстріли. Майже всю ніч проросійські найманці били по нашим позиціям з важкої артилерії та мінометів.

Позиції неподалік селища Лебединське. Дістатися до них можна лише військовим транспортом. За два роки війни польові дороги вщент розбиті. Звідси окупована територія, як на долоні. Он за тими вітряками і стоїть ворожа артилерія.

Стріляють майже кожен день, каже Роман. Морський піхотинець показує, що залишилось від його спостережного посту після потрапляння протитанкової керованої ракети.

"В бугор якраз влучило. Три ПТУРа за період буквально хвилина. Я знаходився в цей момент на посту. Пощастило".

Вчора ввечері тут було справжнє пекло. Бойовики били зі сторони окупованої Саханки важкою артилерією. У наших хлопців летіли 122-міліметрові снаряди та міни. Лише дивом ніхто не постраждав. Адже найманці били доволі прицільно. На учбові стрільби поповнення це явно не схоже.

"Це конкретно вибивають наші позиції. Коли минулого разу приїжджали, ми ж показували, он там - одна позиція згоріла, там - друга згоріла. Вони чітко вибивають наші всі позиції, вони знають де вони знаходяться і конкретно луплять, щоб вибити нас звідси", - пояснює морський піхотинець Валентин.

З кожним днем на Маріупольському напрямку ситуація тільки загострюється. За інформацією нашої розвідки, місцевих бойовиків підсили регулярними російськими військами.

"Противник навіть використовує триколор і міняє російські прапори на ДНРівські і ЛНРрівські, які попередньо до цього вивішував на своїх позиціях офіцерський склад російсько-терористичних угрупувань - це кадрові військові офіцери. Вони є управлінською ланкою", - каже прес-офіцер оперативно-тактичного угрупування "Маріуполь" Віталій Кирилов.

Та й тактика у найманців суттєво змінилась, зауважує Роман. Раніше противник всіляко намагався прощупати наші позицію, та обстрілював переважно в ночі. Тепер б'ють вдень, щоб не видавати своїх позицій.

"Вдень ми тільки чуємо вихід, і розрив, і свист над головою, як пролітає. Навіщо їм лізти, якщо у них є артилерія. Гра в одні ворота і все, пояснює морський піхотинець Роман.

Гідної відсічі ворогу наші хлопці дати не можуть. Ворожа артилерія б'є за 7-8 кілометрів, а старенький ДШК туди просто не дістане.