Українські науковці готуються до експедиції на Антарктиду [ Редагувати ]
Цього тижня стартує чергова українська експедиція на Антарктиду. У четвер проводжатимуть 22 команду дослідників на станцію "Академік Вернадський", що за 16 тисяч кілометрів від Києва. Які плани в полярників на рік в Антарктиді - уже знають наші кореспонденти
"Чекаємо проводів, тоді будуть нашиватися шеврони".
Відтоді хірург київського діагностичного центру Олександр Масний офіційно стане полярником - учасником 22 антарктичної експедиції.
"6/55 ще під час навчання в університеті це була мрія - стати лікарем експедиції і ця мрія ось збувається", - розповідає лікар 22 антарктичної експедиції, хірург Київського діагностичного центру Олександр Масний.
Шестеро новачків і стільки ж досвідчених полярників дістануться узбережжя найменш дослідженого з континентів у перші дні квітня. Невдовзі на Антарктиді почнеться полярна зима.
Температура на станції "Академік Вернадський" упаде до мінус 30. Протоку Дрейка, що відокремлює острів Галіндез від Південної Америки на півроку скує крига, надто товста навіть для криголамів. 12 чоловіків залишаться самі в дикій крижаній пустелі.
"Немає перешкод антропогенного чинника, тому набагато легше досліджувати всі речі, з якими ми працюємо. Це іоносфера, це електромагнітне оточення землі", - розповідає геофізик 22 антарктичної експедиції, провідний інженер радіоастрономічного інституту НАН України Богдан Гаврилюк.
Без впливу цивілізації результати досліджень тут точніші, ніж у будь-якій точці світу. Але для людського організму відсутність звичних звуків та чорно-білий пейзаж стає справжнім стресом. Тому, вирушаючи на Антарктиду всьоме, геофізик Богдан Логвиненко розваги бере із собою.
"Зараз я буду везти велику порцію харківського рокабілі напрямку".
Його завдання - реєструвати грози по всій планеті, досліджувати радіохвилі в іоносфері і навіть фіксувати космічну погоду. Завдяки цим даним учені всього світу вдосконалюватимуть системи зв’язку.
"Космічна погода впливає на всі наземні космічні комплекси, на системи зв'язку, навігації. Саме напевно просте і зрозуміле для всіх - це системи GPS. Якщо плазма обурена, якщо рівень спотворень високий, то точність позиціонування у нас погіршується", - пояснює в. о. завідувача відділу радіокосмосу радіоастрономічного інституту НАН України Андрій Залізовський.
Українські біологи досліджуватимуть надзвичайну живучість полярних мікроорганізмів. Нові знання планують застосувати в медицині. А геологи продовжуватимуть досліджувати надра. Тиждень тому 21 експедиція знайшла поклади нафти і газу за кількасот метрів від української станції. Згідно з оцінками вчених, під льодовиками заховані великі родовища дорогоцінних металів та вугілля.
"Нафти і газу більше, ніж на аравійському півострові. Там гігантські запаси. А що стосується біологічних ресурсів - запаси біологічних ресурсів там вище, ніж на всій земній кулі", - запевняє директор національного наукового антарктичного центру Валерій Литвинов.
Мораторій на розробку антарктичних родовищ діятиме щонайменше чверть сторіччя. Дослідники називають Антарктиду "коморою". Але не так ресурсів, як нових знань, котрі рано чи пізно відкриють ще одну сторінку в науці.