Меморіал на лінії вогню: військові встановили пам'ятник загиблим [ Редагувати ]

Кількість ворожих обстрілів на сході країни помітно зменшилася. Минулої доби окупанти відкривали вогонь по українських позиціях 14 разів . Трьох наших захисників поранено. Найбільше провокацій під Горлівкою та на північних околицях Донецька. На ворожі мінометні атаки та вогонь з бронетехніки українські військові відповідають лише зі стрілецької зброї. Саме авдіївський плацдарм вже котрий рік поспіль

Меморіал на лінії вогню. Військовослужбовці 72 окремої механізованої бригади власними зусиллями звели пам'ятник загиблим на Авдієвській промзоні. На мармурі викарбували імена полеглих захисників з усіх підрозділів, що там стримували ворога. Репортаж Ірини Баглай.

Півтора роки українські захисники тримають оборону на Авдієвській промзоні. 10 підрозділів, 73 загиблих. З них наймолодшим 20 років.

Ви собі уявляєте по 20 років хлопцям але вони знали куди йдуть вони хочуть захищати свою Батьківщину

Ідея створити меморіал-пам'ятник загиблим на рубежах Авдієвки виникла у командира батальону 72 механізованої бригади. Майже рік вони стримують ворога на рубежах перед містом.

"Ми не зрадимо своїй присязі і людям, бо ці люди віддали своє життя, щоб жили і радувались", - говорить військовий з позивним "Слав'ян", командир підрозділу

"Саме перше встановили хреста і тоді пішло від того всьо", - говорить Володимир, військовослужбовець Збройних сил України.

У них не було проекту, зводили меморіал за покликом душі. Найважче було з баштою підбитого на промці танку. Без техніки було не обійтись, хоча і ризикували. Адже пам'ятник на в'їзді на передову, за містом.

"Ми повинні були це зробити бо це наші побратими і ми будемо їх пам'ятати. Буду кожен рік після війни сюди приїзджати це вже моя частина залишилась тут", - говорить Володимир військовослужбовець Збройних сил України.

"А ось Макс да всіх знаєш тут, дуже боляче, що йдуть молоді пацани такі".

Юлія Толмачева, волонтер, друг військових, яка четвертий рік на передовій. Ледве повернувшись з фронту, знову здолала тисячі кілометрів, щоб вшанувати хлопців. Каже щороку вони стають ріднішими і втрачати їх все болісніше.

"Коли нічні дзвінки лякаєшся, що щось погане хлопці бойові вони брали Алмаз в основному 2 рота першого батальйону, тоді були загиблі, вони бойові вони справжні", - говорить Юлия Толмачева волонтер.

Ідею увіковічити пам'ять загиблих підтримали й інші підрозділи, що воювали тут із ворогом. Прапори їхніх підрозділів майоритимуть тепер на в'їзді до Авдієвської промзони.

"Вони не пішли назавжди вони залишаються у наших сердцях, вони продовжують захищати у своєму небесному війську", - говорить Олександр Соколов, командир 72 окремої механізованої бригади.

Через небезпеку ворожого обстрілу, церемонію довелось продовжити вже у безпечнішому місці в Авдієвці. Сюди, на висоту, разом з армійцями віддати шану захисникам прийшли місцеві жителі.

"У мене син такого віку мені боляче на душі, що вони загинули, молоді усміхнені я їм вдячна за це, спасибі їх матерям, що виховали таких дітей", - говорить Ирина жительниця Авдієвки.

"Захищали нас і захищають ми їм дуже вдячні за це, ми навіть не знали що їх загинуло стільки", - говорить Людмила жительниця Авдієвки.