Нобелівський тиждень: лауреати премії представили свої роботи [ Редагувати ]

У Стокгольмі триває Нобелівський тиждень. Сьогодні лауреатом премії з літератури став британський письменник японського походження Кадзуо Ісігуро. За, цитую, "викриття безодні під ілюзією нашого зв'язку зі світом". Про інших лауреатів та, про те як їхні винаходи можуть змінити світ - дивіться далі в матеріалі моїх колег.

Інфаркт міокарда, інсульт, діабет і ожиріння - усі ці хвороби можуть залишитися в минулому - завдяки відкриттю американців Джефрі Холоу, Майкла Росбаша і Майкла Янга. Вчені проаналізували біологічні ритми живих організмів, що визначають зокрема сон і бадьорість. Порушення таких циклів у людини часом призводить до тяжких захворювань. Наразі в світі немає ліків, які б стабілізували роботу біологічного годинника. Відкриття ж американців могло б дати старт новим медичним розробкам у цьому напрямі.

"Біологічний годинник, - механізм, який ми відкрили, - керує принаймні половиною усієї експресії генів у тілі людини", - говорить Майкл Росбаш, лауреат Нобелівської премії з медицини.

"Тепер у нас є молекулярна та генетична база для того, аби зрозуміти, що це таке", - говорить Майкл Янг, лауреат Нобелівської премії з медицини.

Відкриття у галузі хімії теж може вийти далеко за межі хімічних лабораторій і збагатити медицину. Швейцарець Жак Дюбоше, американець Йоахим Франк та Річард Гендерсон з Великої Британії обґрунтували унікальний "холодний метод" вивчення молекул. Він дозволяє "заморожувати" надрухливі біомолекули і чітко бачити їх структуру. Якщо на початку ХХ століття розгледіти їх можна було лише так (нечітке розмите зображення), то тепер - ось так (чітке зображення). Революційну технологію назвали - "кріо-електронна мікроскопія". В майбутньому вона дасть відповідь на чимало питань щодо лікування вірусу Зіка і хвороби Альцгеймера.

"Наукова премія - річ неоднозначна. Вона виокремлює людину, коли ми маємо віддати належне колективним зусиллям наукової спільноти. Адже я не самотній", - переконаний Жак Дюбоше, лауреат Нобелівської премії з хімії.

"Ловці гравітаційних хвиль" - так називають лауреатів Нобелівської премії з фізики. Райнер Вайс, Баррі Баришу та Кіп Торн з міжнародної колаборації LIGO змогли зафіксувати на детекторі гравітаційні хвилі Всесвіту, передбачені Альбертом Ейнштейном ще 100 років тому. На думку вчених, це відкриття - початок нового етапу дослідження космосу.

"Інструмент, який ми розробили, відкриває нове поле для досліджень в астрономії та астрофізиці. Хвилі Ейнштейна - цікаві, і те, що тепер їх можна безпосередньо виявити, - надважливо! Це велике відкриття, але реальний виграш буде пізніше", - заявляє Райнер Вайс, лауреат Нобелівської премії з фізики.

Нобелівський тиждень триває. Залишилося ще оголосити премію зі встановлення миру у всьому світі. Нагороджувати лауреатів будуть 9 грудня у Стокгольмі.