Прип'ять можуть внести до списку світової спадщини ЮНЕСКО [ Редагувати ]

Кілька об'єктів у зоні відчуження можуть стати світовою спадщиною. Вартими увічнення в Україні вважають, зокрема, місто Прип'ять, секретний комплекс "Чорнобиль-2" і радіаційний Рудий ліс. І планують подати заявку ЮНЕСКО. Напередодні 32 річниці Чорнобильської катастрофи - на закритих об'єктах побувала Поліна Спасенко. 

Село Копачі. Одне з найближчих до Чорнобильської АЕС. Навесні 86 тут мешкало більше тисячі людей. Тепер з усіх будівель всього дві - пошта і дитсадок. Людські оселі після вибуху зруйнували і закопали. Сподівалися знищити сліди радіації.

"Це категорично не рекомендується м'яко кажучи, тому що при радіаційних та хімічних аваріях одне з найважливіших завдань - це залишити чистими джерела питної води", - говорить Сергій Мирний, голова Асоціації Чорнобильського туризму.

Улітку 86 Сергій Мирний командував взводом радіаційної розвідки. Чорнобильську зону - об'їздив уздовж і впоперек. Нині ж організовує сюди екскурсії.

"Те, що я особисто тут міряв в літку 86 року - підкреслюю - влітку, а не зразу після вибуху - було в тисячу раз більше".

Іржавий метал і рештки бетону. Непримітну на перший погляд місцину в зоні вважають однією з найбільш знакових. Сюди сотні вантажівок звозили бетон для будівництва Саркофага над четвертим реактором. Далі цієї межі машини їхати уже не могли - щоб не потрапляти в епіцентр радіаційного забруднення.

Це місце називається Пусо - пункт спеціальної обробки. Сюди заїжджали машини і тут їх відмивали від радіації.

Таких пунктів на шляху від Чорнобиля кілька. Техніка, яка працювала у зоні ураження, мала пройти їх всі. Щоб максимально знизити рівень радіоактивного забруднення. Важко повірити, але зараз доза радіації за один день тут у 160 разів менша за одну флюорографію.

"Пребывать здесь по стандартним маршрутам в принципе безопасно. Средний возраст по смертности самоселов здесь - это 75-80 лет. В то время как в среднем по всей Украине это 60-65", - говорить Тимур Садиков, супроводжувач у зоні відчуження.

Минулоріч на покинуті домівки і уражені радіацією ліси приїхали подивитися близько 50 тисяч туристів. Та їх могло б бути значно більше, переконані в Українському нацкомітеті міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць. Зараз є ідея подати попередню заявку на внесення об'єктів Чорнобильської зони до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

"Є два постулати ЮНЕСКО. З одного боку - це збереження, а з другого боку це розвиток. Рзвивається інфраструктура безумовно, розвиток в тому, що будуються відповідні меморіали, відповідні музеї. Іде відповідний для ЮНЕСКА, я не буду цього приховувати - розголос - іде відповідний туризм", - пояснює Олена Сердюк, виконавчий директор Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць.

Дослідники Чорнобильської трагедії та історики переконані: зона відчуження - має здобути статус світової спадщини рівня Аушвіца та Хіросіми. Втім на це піде не один рік. Для порівняння - щоб до списку ЮНЕСКО потрапив Херсонес знадобилося майже два десятиріччя.