Новий транш МВФ: за яких умов Україна його отримає - Данилюк [ Редагувати ]
Фото из открытых источников
У Вашингтоні зараз у розпалі Весняний самміт МВФ та Світового банку - форум фінансистів та урядовців з усього світу, можливість для неформальних розмов та офіційних переговорів. Про свої зустрічі із колегами-міністрами, ситуацію із отриманням нового траншу та непопулярні реформи, на яких наполягає Фонд, керівник українського Мінфіну Олександр Данилюк розповів нашому спеціальному кореспонденту Дмитру Анопченку.
Цей вікенд для МВФ - час абсолютної відкритості. Штаб-квартира Фонду переповнена журналістами, у кулуарах - сотні знайомих обличь, які в інші дні тільки в новинах й побачиш: міністри фінансів країн "великої сімки", перші особи світових фінансових організацій, та сама Крістін Лагард просто поруч із тобою проходить без охорони - тільки із прес-секретарем та помічниками... Широко посміхається та чудово виглядає - попри те, що, як кажуть у кулуарах, у дні самміту спить не більше 3-4 годин, настільки напружений час...
Бачимо тут і українських урядовців: вітчизняний міністр фінансів щойно закінчив зустріч із канадським колегою. У стильному сірому костюмі із краваткою; теж відчувається, що втомлений - графік насичений, та ще й зміну часу та джетлег перенести не так просто... Між зустрічами пауза на 15-ть звилин, під час якої можемо буквально на ходу поспілкуватися.
- Які загальні враження від ваших зустрічей? Що колеги-міністри кажуть - світова економіка йде на краще, яи знову чекати гіршого?
Міністри фінансів - цікава категорія людей. Ми завжди маємо вирішувати проблеми... А зараз їх дійсно виникає багато. Світ змінюється, треба шукати відповіді - і ми обговорюємо саме шляхи вирішення існуючих проблем.
Багато питань тут обговорюється - і проблема відмивання грошей, і розмивання податкової бази, і загрози кібератак... І ми шукаємо відповіді - як на спільних зустрічах, так один на один.
Щойно відбулася зустріч з Міністром фінансів Канади, до цього - із Міністром фінансів Америки. Із ним ми обговорювали, зокрема, санкційну політику. Як ви знаєте, Сполучені штати запровадили санкції проти бізнесменів, близьких до Путіна... І якщо раніше були скоріше попередження - то зараз - дієві заходи. Це посилає серйозний сигнал - Путін має припинити агресивну політику щодо України. Тому ми й обговорювали санкційну політику США - тут цим займається Міністерство фінансів.
- Давайте про наші відносини із МВФ поговоримо. Є думка - і у соцмережах можна це побачити, і від політиків почути - мовляв, у нас вистачає запасу стабільності. Тому, можливо, новий кредит МВФ гам зараз в принципі не потрібен - тим більше ціною болючих реформ. Що ви скажете на це?
- Я небагато чув таких думок, але знаю, що вони існують. Ну давайте повернемося просто до базових моментів. Чому ми зараз співпрацюємо з МВФ? Тому що у 2014 році у нас була дуже складна фінансова ситуація, яка склалася через війну, а також через те, що Україна не була достатньо реформована.
Чим ми займаємося ці 4 роки? Впроваджуємо реформи, багато із яких і досі не є завершеними. І говорити про те, що давайте ми припинимо співпрацю із МВФ... Давайте відверто: ті, хто це говорить, мають сказати чесно: ми повинні зупинити зміни в країні країну і залишитися там, де ми є.
Але це призведе до досить поганих наслідків, не тільки фінансових, але також для розвитку нашої країни. Ми собі не можемо це дозволити.
Говорити про те, що давайте ми припинимо співпрацю із МВФ... Давайте відверто: ті, хто це говорить, мають сказати чесно: ми повинні зупинити зміни в країні країну і залишитися там, де ми є. ... Ми собі не можемо це дозволити.
Насправді, головне щоб було бажання реформуватися всередині країни. Це ключове! А коли ми це будемо робити, тоді не буде питання, а потрібна нам співпраця з МВФ чи ні, тому що МВФ підтримає нас на шляху реформ.
Якщо ми зупиняємось, і не буде програми із МВФ... Я думаю, українці проти, - залишатися на тому рівні, на якому ми зараз. Адже хоча економіка є стабільною, потенціал у нас набагато більший - і нам хочуть допомагати, щоб ми цей потенціал могли реалізувати.
- Тобто, нам потрібен новий транш? Навіть якщо заради нього країна повинна зробити непопулярні реформи?
Нам потрібен не тількі новий транш, а й в цілому співпраця з МВФ, Світовим банком... Продовження цієі співпраці. Це ключове, я б це не вимірював траншами.
Наступний транш ми очікуємо в розмірі 1,9 мільярда доларів. Ці кошти не ідуть до бюджету, їх спрямують в резерв Національного банку. Ми ці гроші не використовуємо для фінансування бюджету, але це зовсім не означає, що Міністерство фінансів в них не зацікавлене.
Якщо ми отримаємо транш, валюта стане стабільнішою, і ми зможемо отримувати додаткові гроші до бюджету. Наприклад: макрофінансова допомога від ЕС, гроші від Світового банку... Усі ці кошти залежать від отримання траншу МВФ. Це як умова, для того, щоб ми відкрили додаткові фінанси, а також, після отримання траншу, буде можливість залучити і на зовнішніх ринках запозичень. Бо ми як раз плануємо основну суму запозичень, які заплановані на цей рік, все ж таки зробити після отримання наступного траншу МВФ.
Цими днями у МВФ багато говорили про Україну: і офіційно, на камеру, і - як тут це називають - off records, коли із тобою діляться інформацією, але цитувати співрозмовника ти не маєш права. Якщо стисло - ми почули занепокоєння тим, що "реформи гальмують". Глава Європейського департаменту Фонду сказав нам, що у затримці із наданням нового траншу він не бачить загроз для економіки України - ситуація стабільна, але загроза в іншому - втратити темпи та довіру. Від завжди дуже стриманого у висловах Пола Томсона навіть несподівано чуємо емоційне - "це ганьба - губити час".
Із неофіційних розмов стає зрозумілим - Фонд хоче, аби Україна ухвалила Закон про антикорупційний суд (МВФ вистачить навіть того щоб депутати просто проголосували, навіть не чекаючи створення цього суду), та прагне, аби газові тарифи переглянули (Фонд задовольниться навіть публікацією цього рішення не чекаючи формального підвищення) і - головне - це питання перестало бути політичним.
Зі слів експертів МВФ - в цьому камінь спотикання і причина із довгою затримкою щодо траншів. Питаємо про це й українського міністра.
- Камінь спотикання у наших відносинах із МВФ. Якби Ви це сформулювали? В чому найбільша складність?
Я це переведу насправді у формальних 2 критерії - тут немає складності, тут є дві умови.
Перша - прийняти закон про антикорупційний суд, який повністю відповідає вимогам МВФ. І друге - це вирішити питання з коректировкою тарифів на газ.
І навколо цих двох питань якраз іде обговорення. Ситуація законом про антикорупційний суд у нас наступна: у 1-му читанні законопроект прийнятий і очікується (про це сказав і спікер парламенту) розгляд цього законопроекту в другому читанні уже в травні місяці.
Стосовно перемовин про коректування тарифів... Ми зараз обговорюємо різні варіанти, але ключове - і це також розуміють в МВФ і Світовому банку, що нам важливо врешті-решт також не забувати і про створення ринку газу. Чим більше конкуренції, тим менше ціни. І тим більше у нас буде власного видобутку, тим менше будемо залежними від імпортного газу.
Тому, це є загальна наша мета, тому все, що ми робимо зараз - воно також має сприяти збільшенню конкуренції на газовому ринку. Один з цих кроків - це монетизація субсидій, яка розпочалася з 1 січня. І ми будемо продовжувати це робити протягом цього року, а з 1 січня наступного року плануємо запроваджувати монетизацію вже для споживачів, тобто - для людей.
На моє пряме питання - чи не відчуває урядовець втому у МВФ від того, що офіційний Київ досить часто обіцяв проводити реформи, але не поспішав виконувати обіцяне, Данилюк каже - тут так давно працюють з Україною, що все розуміють. Але наскільки розуміють - побачимо вже у неділю, коли в МВФ фінальний етап перемовин, делегацію з Києва прийматиме заступник Лагард Девід Ліптон, який у Фонді відповідає за Україну.
