Під Авдіївкою противник веде вогонь забороненою артилерією [ Редагувати ]

Однією з найгарячіших ділянок фронту на Донецькому напрямку лишається Авдіївка та її околиці. Ворожий мінометний вогонь і постійні провокації з усіх видів стрілецької зброї - не вщухають вже кілька днів. З передової - репортаж Ігоря Левенка. 

Авдіївська промзона - жодна ніч тут не минає без бою. Свист куль і постріли з гранатометів для цієї місцини буденність. Окупанти аж надто завзяті. Вдарили ще й із заборонених калібрів.

"Бой был интенсивный длился еще раз, повторяю с час интенсивной стрельбы, интенсивного накрытия артиллерии и минометами", - говорить Іван, військовослужбовець збройних сил України.

Тутешні позиції обороняють наші десантники. Аби "заспокоїти" ворога, армійцям довелося спалити бліндаж бойовиків. Тільки тоді стрілянина вщухла.

Десантники запевняють - кожен рух ворога не лишається не поміченим. Позиції українських захисників біля промзони надто вигідні. Найманці гатять з мінометів і отримують гідну відповідь. Бентежать ворожі снайпери.

"Ну, у нас антиснайпера тоже работают нормально. Не хуже их, а я бы даже сказал лучше. Так что боремся не то, что в силах своих возможностей, а даже выше", - говорить Олексій, військовослужбовець збройних сил України.

У хвилини затишшя бійці не сидять без діла.

"Навіть тут на пекельній промці хлопці знаходять час аби погосподарювати. Ось в окопі облаштували собі маленький городик. Посадили цибулю, часник і навіть картоплю", - говорить Ігор Левенок, кореспондент.

А в бліндажі хлопці нарізають торти. В одного з побратимів - день народження. Юрію Петровичу виповнилося сорок два. В іменинника настрій піднесений попри гучні "вітання" з того боку.

"Пару раз просвистіло так над головою, що ми почуствовали як вони, дай боже їм не ладно", - говорить Юрій, військовослужбовець збройних сил України.

За кілька хвилин десантники розходяться по бойових постах. Армійці супроводжують нас до безпечного місця.