Сирієць влаштував майстерню для фарбування дамаської парчі (відео) [ Редагувати ]
Сирійський ремісник на даху будинку облаштував майстерню, щоб фарбувати нитки для славнозвісної дамаської парчі. Як вдається чоловікові рятувати стародавні техніки в умовах війни - дивіться далі.
Високо засукавши рукава, Мохаммад аль-Ріхаві разом зі своїм сином ритмічно занурює шпульки шовкових ниток в окріп. Так сировину готують до фарбування в зелене. Це один з етапів копіткого процесу виготовлення парчі вручну. Своє вміння чоловік успадкував від батька, увесь рід Мохаммада - ремісники.
"Мені подобається така робота, вона перейшла до мене від батька. Він майже все своє життя фарбував шовкові нитки", - говорить Мохаммад аль-Ріхаві, майстер з фарбування шовку.
Родинна традиція ризикує обірватися через сирійський конфлікт, який триває вже сім років. Половина населення залишила свої домівки, а серед них і ремісники, що володіли давніми техніками. На всю країну лишилося кілька таких умільців. Майстерня п'ятдесятитрирічного Мохаммада розташована на даху будівлі в столиці, у тій її частині, яку ще не зачепила війна.
Колись парча з Дамаска славилася на весь світ. за популярною місцевою легендою, перший президент Сирії передав відрізок тканини тоді ще принцесі Єлизаветі Другій, і вона вшила його у свою весільну сукню. Непогана рекламна історія, та продавати дамаську парчу вже нікому - туристи давно оминають арабську республіку.
"Криза дуже вдарила по нас. Колись я працював цілий тиждень. А тепер - хіба два-три дні. А буває - й жодного дня за тиждень", - говорить Мохаммад аль-Ріхаві, майстер з фарбування шовку.
До війни в Мохаммада була більша майстерня, у ній працювало з півтора десятка робітників. Та з нинішніми оборотами їм вистачає невеликого приміщення. Чоловік не приховує, що не має зиску зі свого ремесла. Трудиться не заради заробітку, а задля збереження традиції.
Тому й навчає свого 15-річного сина всіх тонкощів фарбування шовку. Удвох перуть нитки, сушать, фарбують. Пігменти використовують лише природного походження. Години праці - і в руках у чоловіка мотки смарагдових ниток. Таких же яскравих, як і кілька тисяч років тому.