У Києві розробляють спецодяг для інвалідів та тяжкохворих [ Редагувати ]

У столичному вузі розробляють одяг для людей з інвалідністю, тяжкохворих та поранених. Що саме відрізняє таке вбрання від звичного та з якими проблемами доводиться мати справу авторам проекту - Юлія Касян розповість. 

Алла четвертокурсниця. Сім років тому дівчина пережила страшну хворобу - саркому кістки. Після чого втратила ногу. Замість неї тепер протез. Попри інвалідність, Алла веде активне життя і стежить за модою. От тільки підібрати актуальний та комфортний одяг - виходить не завжди.

"Когда ты приходишь в бутики, в магазины и на рынки, такой одежды ты не находишь к сожалению. А если находишь, то то такие единицы, и это не является модным, не является комфортным и это действительно проблема. Хотела платье, но когда его меряла, оно показывало все мои недостатки", - говорить Алла, студентка Київського національного університету технологій та дизайну.

Алла дізналася - в її університеті є проект, де розробляють одяг для людей з інвалідністю. Вирішила долучитися до шляхетної справи.

"Создаются эскизы, подбираются материалы, но самое главное - это работа непосредственно с заказчиком. Очень тяжело удовлетворить их потребности, даже те, которые они сами не всегда знают что им нужно. Тебе нужно подискать найти и подобрать что-то чтобы им было лучше", - говорить Ігор, аспірант Київського національного університету технологій та дизайну.

Над проектом спільно працюють студенти, аспіранти та викладачі. Щоб краще зрозуміти потенційних замовників, радяться з травматологами та хірургами. Окрім одягу для людей з інвалідністю, розробляють ще й шпитальний. Кажуть нині, під час війни, це особливо актуально.

"Ми ж не знаємо з яким видом поранення людина потрапляє. Можна зовсім відстігнути, повністю всю передню частину і зняти її. Потім провести те що потрібно і знову її пристібнути. Все ж таки хлопці молоді і вони мають відчувати себе молодими навіть на лікарняному ліжку", - говорить Наталія Супрун, доктор технічних наук, професор Київського національного університету технологій та дизайну.

Торік свої розробки автори проекту вже віддавали на тестування до столичного шпиталю. Кажуть, там такі вироби беруть з радістю. Але є нюанси.

"Зараз ми маємо таку невеличку проблему: ми зробили одяг і будемо шукати споживачів. Але не просто споживачів, а споживачів,які будуть моніторити. Тобто як вони відчувають, треба записувати, щоб ми знали що потрібно змінити", - говорить Наталія Супрун.

Наразі кожен виріб шиють індивідуально. Однак надалі автори мріють розробити розмірну сітку та виготовляти такий одяг у промислових масштабах.