У Нью-Йорку відкрилась персональна виставка української художниці Зинаїди [ Редагувати ]

А у Нью-Йорку цими вихідними відкрилась персональна виставка української художниці Зинаїди. Що прагне донести своїм мистецтвом? І чому роботи українки настільки зацікавили американців - дивіться у нашому сюжеті.

Нью-Йорк складно вразити. Для кожного художника це і честь і відповідальність, представити тут персональну виставку, адже у мегаполіс везуть свої роботи з усього світу. Тож "взяти" глядача можна хіба що щирістю. Роботи Зинаїди безперечно щирі. У мінімалістичному білому просторі - портрети жінок, у житті яких був Майдан. Вони приваблюють погляди, відвідувачі мимоволі вдивляються в обличчя, намагаючись зрозуміти - чому ці тендітні дівчата проявили таку силу. Жіноча тема взагалі дуже важлива для художниці.

"Я знов повертаюсь до наших традицій, до нашої духовної культури. Жінка трансформує простір, жінка в основі традицій, ритуалів, ініціації і всіх вікових посвят. Жінка може в побуті трансформувати події. Це так вже склалося історично і це культурна складова нашої нації. І я обтираю жінку для того щоб зробити її основною героїнею", - говорить Зинаїда, українська художниця.

Гостей чимало. І хай навіть не всі вони чули про Україну більше, ніж кажуть у новинах. Але тут не треба багато пояснень - мова мистецтва - універсальна. І навіть більше дає можливість кожному знаходити свої власні асоціації та відповіді. Тож відвідувачі захоплено діляться враженнями.

"Я була вражена, коли побачила наскільки багато людей приходить, з якою цікавістю вони фотографують, наскільки серйозно сприйняли перформанс. Вірогідно не всі до цього чули про Україну, не до кінця розуміли, про що це, але це не важливо! Виставка із першого погляду захоплює твою увагу", - говорить Тара Девіс, медіа-консультант.

"Це виставка про сильних жінок, які змогли змінити українську історію, самі стали її частиною. Я у захваті", - говорить Кіоко Сато, арт-менеджер.

Паралельно у цього арт-простору є ще одна - не менш важлива місія - арт-реабілітація тих, хто пройшов війну. Зинаїда як волонтер проводить такий курс у шпиталях й реабілітаційних центрах. Тим, чию душу опалила війна, цифри біля входу - назва цієї виставки - 4.5.0 - мають багато що сказати. Цей код використовували військові, щоб передати - все добре, всі живі. В цьому ж сенсі його використовують тепер і у мирному житті. І це побажання миру - те, що без зайвих слів об'єднує людей по різні боки океану. Тим більше, якщо воно сформульоване ще й мовою мистецтва.