На Житомирщині протестують проти будівництва норкової ферми [ Редагувати ]

На Житомирщині інвестор з Данії планує відкрити норкову ферму. На цю ініціативу керівництво області вже дало зелене світло, підписавши меморандум про співпрацю.

У відомстві переконані ферма відродить інфраструктуру села та забезпечить громаду робочими місцями. Однак активісти застерігають - таке виробництво не лише негуманне, а ще й екологічно небезпечне. Чим саме - дізнавалась Юлія Касян. 

У селі Квітневе Коростишівського району про те, що скоро тут з'явиться норкова ферма - знають.

"Ну да, вже зданіє там подготовили. Робочі міста будуть і всьо", - говорить Валерій Андрійович, житель села Квітневе.

Однак активісти кажуть - на роботу місцевих можуть і не взяти. У Європі, якщо в людини вдома є тварини, працювати на фермі їй зась.

"Людина на собі переносить тваринні віруси та бактерії. І якщо у тебе є вдома худоба - тобі заборонено працювати на таких фермах. А у більшості сільчан України є худоба", - говорить Павло Вишебаба, координатор кампанії за заборону виробництва хутра в Україні.

Зоозахисники називають норкові ферми негуманним та жорстоким бізнесом, а Світовий Банк зарахував хутрове виробництво до п'ятірки найбільших забруднювачів довкілля токсичними важкими металами. До того ж тваринам дають антибіотики, які через екскременти потрапляють у ґрунт і воду.  

"Шкура це органіка, коли її здирають вона одразу починає розкладатися, і щоб вона не розкладалася використовують формальдегід, це дуже небезпечний препарат цианій, це їх пов'язують з лейкемією, і обов'язково використовується хром, легально чи не легально він використовується і його пов'язують всесвітня організація охорони здоров'я зі спектром різних онкологічних хвороб", - говорить Павло Вишебаба, координатор кампанії за заборону виробництва хутра в Україні.

У Сінгурах, що теж на Житомирщині, вже рік працює норкова ферма нідерландського інвестора. У ній тримають 15 тисяч тварин. Цієї весни підприємство хотіли розширити. Проте громада виступила проти. Адже тоді клітки з норками стоятимуть впритул до озера, де купаються місцеві. Також людей непокоїть, що на фермі вже як слід не утилізують відходи. Навесні на поле сусіднього села підприємство вивезло 52 вантажівки перегною.

"Вони повинні були утилізіруваться на підприємстві,яке цим занімається. А вони його просто вивезли з звіроферми, кинули під відкритим небом і всьо на цьому", - говорить Олександр, житель села Сінгури.

Виявилося, власник поля придбав цей перегній для добрива. Запевняє: в Нідерландах за таким навіть у чергу стають.

"Я б його не купляв,якщо воно для мене шкідливе, це ж мої паї. Отута мої картошки ростуть", - говорить Ейверт, нідерланський фермер.

Громада села до діяльності норкової ферми ставиться по-різному.

"Це людям додаткові робочі місця. Те, що там говорили, що є запах, так,запах був. Видно вони його вже локалізували,вже його немає", - говорить Аліна, жителька села Сінгури.

"Це ті ж самі криси, які розносять чуму,холеру і все остальне що може бути. То що в мене захворюваність, допустім дитячі алергічні більше стали, люди. Бронхітів стало більше", - говорить Тетяна Бжоджик, завідувач амбулаторії села Сінгури.

Наразі в низці країн світу діє повна заборона на хутрове виробництво. До 2024 року його планують ліквідувати по всій Європі. Активісти кажуть - аби врятувати свій бізнес, іноземці подались до України, оскільки вона поруч і тут відсутній екологічний контроль.