Під Маріуполем будинки мирних жителів накрило обстрілом [ Редагувати ]

На сході п'ять обстрілів із боку російських найманців. Окупанти атакували із гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Цілили по Кримському, Новолуганському та Пісках.

Утрат серед українських оборонців немає. Наша знімальна група напередодні повернулася з селища Водяне, яке окупанти постійно обстрілюють попри оголошене премир'я. Звідти репортаж. 

Це селище Водяне під Маріуполем. До війни щоліта тут знаходилося до півтори тисячі дачників. Тепер суцільні руїни. Це "червона" зона бойових дій. Але кілька мирних жителів тут все-таки залишилися. Це Геннадій Родіонов, йому сімдесят військовий пенсіонер. Збирає на городі перші помідори. Поки не стріляють.

Але тиша тут оманлива, запевняє Геннадій Прокопович. Місяць тому ось так збирав ягоди на городі і отримав два осколка в спину.

"Это с БМП-2 осколочным, мне по пояснице как будто доской врезали, это самое. Достали осколки? Нет", - говорить Геннадій Родіонов, житель селища Водяне.

Питання про перемир'я пенсіонер навіть не обговорює. Мовляв, - говорити ні про що. Його тут немає.

Слова місцевих жителів підтверджують і морські піхотинці, які утримують цю ділянку фронту. У селищі Водяному військових немає, але противник продовжує поливати його смертоносним вогнем.

"Ну ладно мы военные, нам не привыкать к чему-то особенному, но жалко тех людей, которые не участвуют ни в какой политике, ни в какой войне. В населенные пункты, которые прилегают к зоне операции объединенных сил прилетает и достаточно много, я думаю вы проезжали и видели там", - говорить позивний "Банкір", морський піхотинець.

А Геннадій Родіонов показує результати так званого "перемир'я".

А ось дружина пенсіонера Наталія, лише дивом не загинула. Перша міна пробила стіну літньої кухні. Жінка була за три метри від епіцентру вибуху.

"Можно было выйти в другую дверь, а я пошла там, смотрю а там стены уже нет, под ногами камни. И вот знаете, такое состояние от этого взрыва. Я иду и разговариваю. Это вообще... Гена мне кричит скорее иди ко мне, а я говорю "а что здесь твориться"? Как во сне! Страшно конечно, очень страшно", - говорить Наталія Родіонова, жителька селища Водяне.

Наші морпіхи на чергове перемир'я не сподіваються. Живуть за принципом хочеш миру - готуйся до війни.