У Дніпропетровській області тисячі офіцерських сімей залишилися без води [ Редагувати ]
10 тисяч людей залишилися без води у двох військових містечках на Дніпропетровщині. У кранах або порожньо, або з них біжить брудна вода. І таке вже триває понад місяць. Чому виникла проблема та чи долають її - дізнавалися наші кореспонденти.
"В кране конечно воды нет ..."
Вода у військовому містечку Черкаське з'являється тільки двічі на день - на 30 хвилин вранці і ввечері. Тож люди встигають набрати лише по кілька літрів.
"Якщо літр набирається за 1,5 хвилини, то скільки можна набрати за 20 хвилин? 20 хвилин подача води".
До того ж, вода - то іржава, то з піском - бойлери, пральні машини, фільтри - все виходить з ладу.
"Ось у мене вода біжить у кухні така, в туалеті - іржава, а у ванній блакитна. Звідки я знаю, туди дитину посаджу и вона покриється чимось оцим", - говорить Надія Темченко, жителька селища Черкаське.
І все це триває цілий місяць. Хоча усі рахунки сплачують вчасно. Питну воду купують щодня, на ній же й готують. Нормально помитися - неможливо.
"Дитину треба і купувати і помити. Я живу на 4 поверсі, ще й чоловік в АТО. Ось так от і носимо по 3 рази на день", - говорить Юлія Саветова, жителька селища Черкаське.
Води немає через постійні пориви водогону. Дірки у трубах латають дерев'яними чопами.
"36 кілометрів траси повинні були зробити за 2016 - 2017 рік. Але, на жаль, через не фінансування проекту, це питання затримався на 2 роки. Якщо не будуть надані гроші, у нас не тільки води не буде, у нас не буде опалення", - говорить Павло Николюкин, голова Черкаської селищної ради.
Така ж ситуація у сусідньому селищі Гвардійське. Тільки тут ще й з каналізацією проблеми - нечистотами вже заповнені всі підвали і колодязі.
"Поступають дзвінки із зоні АТО від офіцерів і прапорщиків з метою, щоб ми тут розібралися із цією ситуацією. Ми змушені зараз вишукувати якісь рішення, тому що селищна рада з бюджетом 2 мільйони в рік - не спроможна в повному об'ємі обслуговувати", - говорить Юрій Таран, заступник Гвардійської селищної ради
Але люди вже не хочуть терпіти - кажуть, готові до радикальних дій.