У Південній Кореї розробили унікальну комп'ютерну клавіатуру [ Редагувати ]

Вона розумна і може витримати все. Клавіатуру, яку можна зім'яти наче аркуш паперу, винайшли південнокорейські інженери. У чому її секрет і скільки вона коштуватиме - знає Анна Філь. 

Якщо ви мрієте усюди носити клавіатуру з собою - цей пристрій для вас. Аксесуари, які можна скручувати у трубку чи просто згинати існують уже давно. Однак цей винахід учених із Південної Кореї можна буквально запхати до кишені.

"Ми довго думали, як створити найгнучкіший матеріал. Такий, щоб його можна було згинати як завгодно. І спершу вирішили прибрати усі сенсори, які зазвичай розташовують усередині пристрою. Але ж без сенсорів, це ж просто шматок гуми! І тоді на допомогу прийшов штучний інтелект", - каже Сон Кі Сон, професор нанотехнологій в університеті Сечжон.

Вирішення проблеми нейронна мережа з нано-трубок всередині шматка силіконового каучуку. Кожен натиск намальованої на гумі "кнопки" змінює електричний опір трубок, підведених до неї. Штучний інтелект розпізнає ці зміни і запам'ятовує розташування клавіш відповідно до їх різного електричного опору. Достатньо трохи "потренувати" розумну клавіатуру за допомогою електронних сигналів, щоб нейронна мережа "вивчила", де містяться літери.

"Усі прилади обов'язково мають усередині тверді матеріали чи елементи. Гнучкість таких пристроїв - обмежена. Але наш виріб, я думаю, перший, який користувачі можуть згинати і зминати", - каже Сон Кі Сон, професор нанотехнологій в університеті Сечжон.

Єдина вада - купа кабелів і дротів, які стирчать з клавіатури. Дослідники ще не придумали, куди їх заховати. Утім сподіваються - ціна компенсує усі незручності.

"Виробляти цей гаджет недорого. Він коштуватиме лише один долар! Коли щось у ньому зламається - можна сміливо викидати і купувати новий", - говорить Сон Кі Сон, професор нанотехнологій в університеті Сечжон.

Розробники переконують - їхній винахід перевершує усі інші клавіатури не лише за гнучкістю, а і завдяки функціональності, малим затратам виробництва і високій якості. Цей проект учених з Університету Сечжон фінансово підтримав Національний дослідницький фонд Південної Кореї.