На Буковині закривають пришкільний інтернат [ Редагувати ]
На Буковині закривають єдиний на кілька гірських сіл пришкільний інтернат. На вулиці можуть опинитися майже три десятки учнів. Із чим пов'язана така оптимізація і куди подінуться діти? Наші журналісти з'ясовували.
Віра Григоряк - багатодітна мати. Її четверо дітей навчаються в Мариничівському НВК. А першого вересня до школи піде і наймолодша дочка. Сім'я мешкає на віддаленому хуторі за десяток кілометрів від закладу. Дістатися туди можна лише вузькою лісовою стежкою. Тому діти живуть у пришкільному інтернаті.
"Дитина має пройти рано 8 кілометрів і ввечері 8 - це 16 км. Автобуси туди не їдуть, машини не їдуть - дикі ліса. Дитина повинна вставати рано в 5 годині і о 6 йти до школи. Ми інтернат оплачували, і їду оплачували. Ремонти я платила", - розповідає Віра Григоряк, жителька хутора Білий потік.
Наприкінці червня керівництво місцевого відділу освіти ухвалило рішення закрити інтернат. Попри те, що там проживали майже три десятки школярів.
"Пожежна безпека нам не дозволяє там. Там немає таких умов, як потрібно, розумієте? Там потрібен ще запасний вихід зробити. Там немає внутрішніх туалетів. Вони були задоволені тими умовами, які були. Бо їм далеко ходити - уявіть, дитина пройшла 12 км до школи і назад - з чим вона може прийти на другий день до школи?",- говорить Ярослава Гордей, заступник директора Мариничівського НВК.
Батьки не розуміють, чому про ці недоліки заговорили лише тепер? Адже інтернат у такому режимі працює вже десятки років.
У місцевому відділі освіти пояснюють: корпус інтернату визнали аварійним ще півроку тому. І, мовляв, керівництво про це знало. Та й за новими вимогами, навіть такого поняття, як пришкільний інтернат, більше не існує. Дітей пропонують розселити у місцевих жителів. Або ж водити до школи щодня.
"Перший такий вихід, я казала, можливо, є в когось якась родина, що можна прилаштувати на перший час дітей. Може є якісь тьоті, дяді, куди можна прилаштувати. А в подальшому треба вирішувати це питання", - каже Оксана Попович, в. о. начальника відділу освіти Усть-Путильської ОТГ.
Та батьки категорично проти.
"Ми приводимо п'ятеро дітей на 1 вересня, робіть, що хочете. А ні - хай кожен день ходять з нами".
Педагоги пропонують батькам орендувати інше приміщення. Та як бути із персоналом? Адже після закриття інтернату звільнять нянь та виховательок. На їхні зарплати в місцевому бюджеті немає грошей. Люди в розпачі. Сподіваються, що їх почують у столиці. І всі діти першого вересня таки підуть до школи.