Львівщина зустрічає військову бригаду з Донбасу [ Редагувати ]

Львівщина сьогодні зустрічає одну з найбільших військових бригад. Військовослужбовці повертаються зі Сходу до рідних домівок. Як їх зустрічають, бачила наш кореспондент Галина Якушко. 

Віталій точно не знає, ким працює батько на фронті. Хлопчикові лише 8. Єдине, в чому хлопець певен: його тато - герой і захищає Україну.

"Тато каже, що вони там їздять, вони там той, працює там, де машини він робить і він так хтось комусь там зле він везе", - говорить Віталій Павук, син військовослужбовця.

Упевненою ходою кілька сотень військових 24 механізованої бригади імені Короля Данила крокують центральними вулицями яворова, що неподалік Львова. У руках - фотографії бойових побратимів, які не повернулися з війни. А таких - близько сотні.

"Гордість за нашу Україну, за наше українське військо, що вони молодці і шкода, що багато портретів зі стрічками на руках", - говорить Олена Білецька, жителька Яворова.

Тут майже в кожній сім'ї хтось із рідних - військовий. Дехто чекає брата чи сина, дехто - коханого. Та найбільше радіють поверненню - діти.

"Дуже-дуже сумують діти просто чекають. Вони відчувають те що тато далеко вони хвилюються просто батьки учнів яких я вчу тому так тривожно радісно, що вони живі приїхали додому, щасливі", - говорить Уляна Гловак вчитель початкових класів Яворівської ЗОШ.

Георгій із сестрою вже старшокласники. У шерензі видивляються не лише батька, а й маму.

"Іноді буває даже плачеш, бо як позвонять і кажуть що їх обстрілюють вони стараються нам не говорити цього, бо як не як діти щоб не переживали, вона так в нас обстріл ми біжимо в окоп і все. І це - я жива", - говорить Георгій Дайнека, син військовослужбовців.

"Тут в мене є орден Богдана Хмельницького, я отримав його за участь у визволенні населеного пункту Слав'янськ тут є в мене за мужність третього ступеня отримав за бої в 2014 році за визволення населених пунктів західне Сіверськ".

Сергій Третяк показує нагороди. Він - наймолодший командир батальйону по всій Україні. Йому лише 26, а під його орудою - вже кілька сотень вояків.

"В першу чергу за все своє життя, я думаю, я більш ніколи не побачу стільки в одному місці скільки людей, які готові друг за друга віддати своє життя", - говорить Сергій Третяк, командир першого механізованого батальйону 24 механізованої бригади імені Короля Данила.

У 24-ій механізованій бригаді служить 4 тисячі військових. З різних міст України - Сум, Житомира, Тернополя. У частині бійці пробудуть ще день. А вже завтра роз'їдуться по домівках.