Ветеран АТО після реабілітації повернувся працювати до школи [ Редагувати ]

Майже 30 років свого життя учитель фізкультури, а за сумісництвом військовий із Гадяча Володимир Донос присвятив школі. Таких, як він називають героями. Попри усі випробування війною, чоловік повернувся до улюбленої роботи. І попри труднощі, здаватись не збирається. Іванна Ілліна продовжить.

Він був звичайним учителем фізкультури: викладав у школі та разом із дружиною виховував дітей. Але, війна змінила його життя.

4 роки тому, Володимира мобілізували. У серпні 2014-го його бригаду відправили на підмогу до Ілловайська. Тоді ніхто ще не здогадувався про підступні плани російських агресорів.

"Це нас відправили 27 числа зранку. Ну і 28 числа попали під удар. Йшли бої. Справа в тому, що пообіцяли росіяни коридор для виходу з Ілловайська і коридор якраз йшов через Новоекатеринівку. Ну а Новоекатеринівка - всіх хто виходили з Ілловайська - всіх і добивали. Була влаштована засідка, де нас чекали", - розповідає Володимир Донос, учитель фізкультури, боєць АТО.

4 доби він лежав у лісі сам: без води та їжі. Із простреленою ногою, яка гноїлася. Лікарі ампутували її одразу ж, щойно Володимир потрапив до лікарні. Після обміну полоненими чоловік приїхав додому, але, над усе, хотів якнайшвидше повернутися до звичного раніше життя.

"Госпіталь, реабілітація. Дякуючи волонтерам - школа хотьби в Австрії. Ну і повернувся назад на роботу в школу. Це моя професія, це те, на що я навчався. Це те, що я вмію робити - вчити дітей", - говорить Володимир Донос, учитель фізкультури, боєць АТО.

Нині хоч і з протезом, але з шаленою жагою чоловік приходить до школи тричі на тиждень, аби провести уроки. Довго пересуватися не може, каже, потрібен відпочинок. Але проблеми у цьому він не бачить.

"Звичайно, деякі обмеження є, але такого сказати, що критичного - не відчуваю великих складнощів - це вже звичка. Я звик, нічого складного тут немає. Спочатку, коли починав молодим працювати - було складно. Зараз сказати "складно" - я б не сказав", - запевняє Володимир Донос, учитель фізкультури, боєць АТО.

Дружина Володимира розповідає: попри труднощі, чоловік ніколи не жаліється і все сприймає з гумором.

"Кожен робить те, що йому подобається. Мені подобається фізкультуру вести".

"Він в мене дуже позитивна людина. Любимо жартувати, що змінилось - економія по взуттю, як чоловік казав. Так, це важко, але ми сподіваємся - нехай не ми, нехай наші діти, нехай наші онуки - будемо жити краще. Все починається з себе: з родини, з нас, насамперед починається", - переконана Ярослава Донос, дружина Володимира.