Українські науковці розробляють технології порятунку середньовічного Києва [ Редагувати ]

Як зберегти унікальний квартал середньовічного Києва, знайдений під Поштовою площею? Відповідь на це запитання столичні науковці разом із своїми запорізькими колегами шукали на Хортиці. Чому саме там - дивімося далі.

На Хортицю київські активісти та науковці завітали не з порожніми руками. З пакунків дістають величезні уламки давніх конструкцій. Це артефакти з Поштової площі:

"Мы привезли вот в том состоянии, в котором оно сейчас находится после этих нескольких лет".

2014 року під час будівництва торговельного комплексу на Поштовій площі будівельники наштовхнулися на прадавню київську вулицю. Відтоді, силами істориків та громадськості, будівництво призупинили. Проте і розкопки просунулись недалеко. Відкопані дерев'яні споруди, від взаємодії з киснем - почали просто розсипатись.

"Ну, первое впечатление, что экземпляр сильно пересушенный. Когда их из земли достают, они выглядят поинтереснее. Сохранность гораздо лучше. Но в общем-то, все равно не смертельно. Можно восстановить процентов на 70", - говорить Роман Головаха, науковий співробітник відділу реставрації Національного заповідника "Хортиця".

Кияни зізнаються - на Хортицю приїхали, аби на власні очі побачити технологію порятунку дерев'яних артефактів.

"Мы хотим разрушить миф, который в течении года нам рассказывали. В течении года нам говорили что, не возможно сохранить вот так называемое мокрое дерево, мокрое археологическое дерево, что в Украине нет технологии", - говорить Анабела Морина, голова громадської організації Громадський рух "Почайна".

Досвід реставрації такої деревини на Хортиці чималий. Вже 20 років тут реанімують стародавні кораблі. З небуття повернули Бригантину, Чайку та інші судна. За власною технологією, дерево вимочують в особливому консерванті. Наприклад, ось у цій ємності з хімречовиною прихований ще один стародавній човен:

"Поэтому основная задача этого резервуара - максимально качественно сохранить наш экспонат, чтобы мы могли его переместить потом в вакуумную камеру".

Запорізькі науковці переконують, експонати знайдені на Поштовій площі цілком реально законсервувати і зберегти.

"Зафіксовано, що там достатньо потужна забудова і є декілька об'єктів різного часу. Для того щоб археолог почав далі рухатися і щоб можна було сказати, яким чином відбудовувати майбутній музей - треба щоб був запущений і впроваджений метод консервації і реставрації цієї деревини. Це ключове питання", - говорить Максим Остапенко, директор національного заповідника "Хортиця".

Запорізькі науковці готові підтримати київських. І обіцяють допомогти законсервувати знайдений на Поштовій площі об'єкт менш ніж за рік. Та рішення - кому довірити роботи, вітчизняним чи закордонним фахівцям - мають ухвалити в Києві.