Французький бджоляр облаштував пасіки на дахах Парижу [ Редагувати ]

Мед із присмаком Парижа. Французький бджоляр облаштував пасіки на дахах у середмісті столиці. Його мед купують провідні кухарі, адже він виявився кориснішим і навіть чистішим за зібраний із польових рослин. У чому секрет - дивіться далі.

Бджоли-парижани живуть просто у центрі французької столиці на даху Паризького монетного двору. І, як не дивно, міське життя їм більше до вподоби.

"Коли я вперше поставив на даху вулики, то виявилося, що з кожного ми отримуємо по 40, 50 а то й 60 кілограмів меду. Варто зауважити, що у Парижі дуже багато різноманітних квітучих рослин. Тобто - окрім акації і лайму, бджоли можуть знайти апельсинові дерева, розмарин і навіть лаванду. Це дуже корисно для комах. Адже по всій Франції ми втрачаємо кожен третій вулик щозими", - розповідає Одрі де Кампю, бджоляр

Хоча майже тримільйонний Париж часто задихається у смогу, пасічник переконує - до меду жодні хімікати не потрапляють. Адже у парках і міських садах заборонено обробляти рослини пестицидами.

"Мед виходить абсолютно чистий. Деякі шкідливі речовини залишаються у воску і в організмах самих бджіл, тому що вони літають у забрудненому повітрі. Але мед вони дають чистіший, ніж якби жили у сільській місцевості. Це дивовижно", - каже Одрі де Кампю, бджоляр.

Зараз у паризького бджоляра близько тисячі вуликів - зокрема, на дахах музею Орсе і Будинку інвалідів.

"Дуже смачно. Але цей мед ми не збираємо, це запаси, які наші бджілки збирають собі на зиму", - говорить Одрі де Кампю, бджоляр.

Прибуток від такої справи теж чималий. Ціна одного горнятка - від 15 до 25 євро. Купують його провідні шеф-кухарі, які тримають ресторани кількома поверхами нижче від "пасіки".

"Кожен кухар мріє, щоб усі продукти були під рукою. Неймовірно, що у серці Парижа - вулики просто на покрівлях! І ми отримуємо мед виняткової якості", - розповідає Гай Савой, шеф-кухар.

Такий продукт дійсно вже перетворюється на екзотику. За останні двадцять років загибель європейських бджіл зросла в 10 разів. Серед причин - використання пестицидів і навала гігантських шершнів, які мігрували з Азії. Пасічники навіть влаштовували акції з символічним похованням вуликів. І вимагали від уряду заборонити хімікати, які шкодять комахам. Хоча паризьким бджолам таке не загрожує, - власник "міської пасіки" визнає - його зусиль замало, щоб врятувати їх популяцію по всій Європі.