Судовий скандал в Ужгороді: підприємство відмовляється визнавати провину у нещасному випадку [ Редагувати ]

Вона мріє ходити, бігати, радіти життю, як усі. А ще побудувати великий притулок для тварин. Проте вже два роки Аніта Білей не може відвідувати навіть школу. Чому - про це у наступному матеріалі. 

Коли ти біля мене, я нічого не боюсь. Бачиш - ми сильні. Ти в мене сама найкраща мама.

У листопаді 2016 Оксана Білей мало не втратила єдину доньку. Коли в Ужгороді обрізали аварійні дерева, на дівчинку впала тополя. Як наслідок - забій головного мозку, багатоуламковий відкритий перелом. Через отримані травми Аніта ледь не втратила ноги.

Минуло два роки - дівчинка ходить тільки на милицях. У свої 13 перенесла 27 операцій.

"Болить голова і моя ніжка, якщо мене болить чуть-чуть, то я це можу витерпіти, але якщо болить сильно, то я начинаю плакати, мама мене заспокоює і дає мені лікарства", - говорить Аніта Білей, постраждала під час вирубування дерев в Ужгороді.

Більшість часу Аніта проводить вдома. Не ходить навіть до школи. Проте змушена йти до суду. Адже винні у нещасному випадку - досі не покарані.

У залі двоє підозрюваних, працівники товариства "Агромікс". Їх притягають до кримінальної відповідальності за Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Своєї вини підозрювані не заперечують. Однак запевняють - заходи безпеки були належними.

"Від будинку фішки були, от школи лєнта і в самому кінці школи лєнта".

Суд укотре вже бере перерву, цього разу на два дні. Мама постраждалої підозрює - процес зумисне затягують. Представник протилежної сторони наголошує - все відбувається належним чином.

"Понад рік, 14 місяців тривало досудове слідство. 17 січня прокуратура тільки затвердила обвинувальний акт, а потім пішла справа в суд", - говорить Олексій Колотуха адвокат ТОВ "Агромікс".

Правозахисник Аніти переконаний - винних покарають. А вже потім буде клопотання про моральну компенсацію. Гроші сім'ї Білей вкрай необхідні. Мама з донькою удвох, квартиру орендують. І вже майже рік живуть на те, що для них збирають небайдужі.

Скільки ще судових засідань доведеться пережити Аніті, перш ніж покарають винуватців - невідомо, як невідомо і те, скільки ще операцій знадобиться, щоб стати на ноги.

"Моя мрія стати на ніжку, і ходити бігати, радуватись життю, як всі", - говорить Аніта Білей, постраждала під час вирубування дерев в Ужгороді.