В Україні можуть подорожчати соціальні ліки [ Редагувати ]

В Україні можуть подорожчати соціальні ліки! А все через судові суперечки навколо "Корвалола"! Одна з великих фармкомпаній вирішила привласнити собі ексклюзивне право на виробництво цих незамінних для мільйонів українців крапель.

Крапку в цій справі має поставити Феміда. Та експерти й лікарі вже заявляють - якщо це станеться, "Корвалол" різко підскочить у ціні. І не лише він!

Подорожчати можуть і інші "прості" медикаменти - "Валідол", "Нафтизин", "Стрептоцид". Проблемою вже занепокоїлися в парламенті. А ми подали запит в Мінекономрозвитку з проханням прояснити цю ситуацію. Чекаємо на відповідь.

До речі, такі фармновини виглядають украй цинічно - ще й у наших медичних реаліях. Адже Україна в лідерах зі смертності людей від серцевих хвороб! Наша країна щороку втрачає сотні тисяч громадян! Хоча керівництво МОЗу й визначило кардіонапрямок своїм пріоритетом, та поки що зменшити цю страшну статистику не вдається. Через комплексні причини.

Що треба змінити державі і кожному з нас, аби поліпшити серцевий ритм? Наші Євгенія Коваленко та Олена Абрамович вирішили виміряти кардіограму життя українця та європейця.

400 тисяч людей. Саме стільки українців щороку помирають від серцевих хвороб. Ця кількість дорівнює населенню обласного центру. Ми - європейські лідери зі смертності від кардіохвороб. Чому так відбувається? Вочевидь - причина не одна. Щоб це зрозуміти, ми провели один день зі звичайним українцем у Києві та звичайним бельгійцем у Брюсселі.

Знайомтеся - це Олег. Йому - 44. І він працює одразу на двох роботах. Одна з них - водій. За кермом він уже понад 20-ть років.

"Болит очень спина. Потому что все время в букве "зю" ездишь. На работу всегда иду несколько киллометров пешком, чтобы не болели суставы. Потому что сидячая работа вредная очень".

Каже, зранку завжди намагається снідати переважно яєчнею і кавою. Бо ніколи не знає, коли зможе поїсти наступного разу. Адже робочий день ненормований. А на повноцінний обід - немає часу. Рятується перекусами.

"Бывает ездишь полдня. Некогда даже остановится в туалет сходить, а потом взял. Перекусил панини. 5 минут. И дальше поехал. Водительская жизнь - она такая. Поел да и слава богу", - розповідає Олег Тупчієнко, водій.

І в такому ритмі щодня. Та ще й суцільні стреси на роботі.

"То подрезают. то перестраиваются без поворотов, то вообще летят как сумашедшие", - жаліється Олег Тупчієнко, водій.

Поки Олег у Києві допрацьовує важку зміну, житель Брюсселя Франсуа після роботи збирається на урок гри на піаніно. Займається раз на два тижні.

"Я також співаю у хорі. Решту часу займаюся спортом, з колегами часто граю в бадмінтон та сквош, бігаю, відвідую басейн щотижня", - говорить Франсуа Северин, інженер електроніки.

Франсуа майже ровесник Олега. Йому 39. Працює інженером електроніки. Він має машину, але їздить на роботу на велосипеді. Так і дешевше, і корисніше.

"Я працюю за 80 кілометрів звідси, на машині це година в заторах, потягом - година 20-ть.  Беру велосипед із собою в потяг, а потім їду з вокзалу до офісу на велосипеді", - розповідає Франсуа Северин, інженер електроніки.

На відміну від киянина, у брюссельця обід за графіком. Зазвичай бере з собою судочки - домашні страви з м'яса та овочів. І хоча Бельгія - батьківщина картоплі фрі і країна пива, тут культ здорової їжі. Більшість намагаються харчуватися якісно і готові за це платити.

"Я купую органічну їжу, бо це добре для здоров'я. Це коштує трохи дорожче, але мені подобається якісна їжа.  Іноді ми йдемо з колегами в ресторан, іноді - їмо картоплю фрі", - розповідає Франсуа Северин, інженер електроніки.

Сьогодні на вечерю в бельгійця - в'єтнамська кухня. У ресторані замовив суп.

" Я не їм таке щодня, але це дуже смачно".

Про смачну і ситну вечерю вже мріє й Олег.

"Борщ, сало нарубал и сидишь, топчишь с черным хлебом - как бы особо не изощряемся в кухне. Обычно - простая еда. В рестораны, к сожалению, не ходим", - говорить Олег Тупчієнко, водій.

У спортзал Олег теж не ходить. Просто немає часу. Каже: дуже втомлюється на двох роботах.

Це один із київських спортзалів. Тренер каже: займається переважно молодь. Нині - це модно. Одні приходять у зал заради краси, інші - заради здоров'я.

"За допомогою силових гантель, тренажерів або кардіотренажерів. Це бігові дорожки, велосипеди, степпери. Поменше тваринних жирів використовувати у своєму харчуванні. Саме це - червоне м'ясо, свинина жирна. Більше переходити на рослинне харчування. Салати у великих порціях", - говорить Олексій Омеляшко, спортивний тренер.

Постійні стреси, не зовсім здорове харчування та ще й сидяча робота. Це - реальність мільйонів українців, що автоматично зараховує їх до групи ризику розвитку серцевих хвороб.

"Люди більше жирну їжу їдять і мало дуже вживають фруктів, овочів. Обмежена фізична активність, куріння чи паління, зловживання алкоголем та надлишкова вага тіла людей і стреси", - говорить Леонід Кушнір, завідувач кардіологічного відділення Олександрівської клінічної лікарні Києва.

Результат вражає. Кожен другий дорослий українець страждає на серцево-судинні захворювання. За статистикою Асоціації кардіологів України, 70% наших співвітчизників помирають саме від інфарктів, інсультів та серцевої недостатності.

У Бельгії цей показник теж високий. Але з нашим не порівняти! 31 тисяча смертей на рік на 11 мільйонів населення.

"У першу чергу ми працюємо з населенням. Інформування, перевірки та огляди, дискусії в медіа - всі можливі шляхи рекламування хорошого здоров'я", - говорить Фредді Ван де Кассеї лікар, генеральний менеджер асоціації "Бельгійська ліга серця".

У цьому в Бельгії також допомагають асоціації пацієнтів. Таких тут уже - 70.

"Вони об'єднуються усюди по країні та займаються разом, наприклад, спортом, боротьбою з курінням, здоровою кулінарією, контролем ваги.  Таким чином ми підвищуємо обізнаність - наскільки важливо знати частоту вашого серцебиття, тиск, рівень холестерину в крові, цукру, об'єм талії, курите ви чи ні - це все фактори ризику", - говорить Фредді Ван де Кассеї лікар, генеральний менеджер асоціації "Бельгійська ліга серця".

Та проблема в тому, що більшість людей на профілактичні огляди ходять вкрай рідко. Бельгієць Франсуа зізнається: йде до лікаря, коли вже припече.

А от Олег перевіряв серце кілька років тому. Медики кажуть: пацієнти відтягують до останнього. Це типово для України. Та й ціни в нашій безкоштовній медицині лякають. Кардіооперації надто дорогі - десятки тисяч гривень. І для більшості людей не по кишені. А кілька років тому ця проблема була справді критичною. Зараз же, кажуть лікарі, гроші на деякі маніпуляції все-таки виділяє держава.

"Наприклад , кардіовертер дефібрилятор , який може коштувати 200-300 тисяч гривень - сам виріб. операція на клапанах серця може коштувати 60 тисяч гривень. Люди, які потребують за невідкладною допомогою, то в більшості випадків зараз вони забезпечені", - розповідає Леонід Кушнір, завідувач кардіологічного відділення Олександрівської клінічної лікарні Києва.

Та це, якщо пощастить. Адже здебільшого порятунок українського пацієнта напряму залежить від його платоспроможності. А здоров'я - від власної відповідальності.