Напади на активістів: чи зможе слідча комісія Ради встановити правду? [ Редагувати ]

Служба безпеки України тепер відповідає за розслідування вбивства Катерини Гандзюк. Сьогодні голова Служби Василь Грицак повідомив, що його підлеглі отримали від Нацполіції кримінальне провадження щодо організатора та виконавців злочину. Ці матеріали об'єднані зі справою, яку вела СБУ, щодо замовника вбивства. А от функцію нагляду за розслідуванням взяли на себе депутати.

Нагадаю, Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію щодо нападів на Гандзюк та інших громадських активістів. Чи все це допоможе встановити правду? Розбиралася Інна Томіна.

Ця трагічна історія почалась ось тут. Зранку, 31 липня, у звичайному херсонському дворі. Молодий хлопець підбіг до жінки, яка вийшла з під'їзду, й облив сірчаною кислотою. І саме тоді вся країна дізналася про постраждалу радницю тамтешнього мера й активістку Катерину Гандзюк. І це вже був п'ятдесятий напад на активістів за рік.

"Я точно знаю, що я точно краще виглядаю ніж справелдивість і правосуддя, тому що їх сьогодні не лікує ніхто".

Це відео Катя записала в лікарні. Після численних операцій. Вона була не задоволена тим, Як триває розслідування у її справі. Спочатку напад на Гандзюк кваліфікували як... хуліганку. Потім лише під тиском активістів кваліфікацію змінювали. Ще тричі. Спочатку на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, потім - на замах на вбивство з особливою жорстокістю. І ось зараз, уже після її смерті - на замовне вбивство.

"Затримано організатора цього злочину, його двох посібників та безпосереднього виконавця, всі на жаль учасники АТО", - говорить Сергій Князєв голова Національної поліції України.

Зараз у справі п'ять підозрюваних. Встановлено вже і хто купував кислоту, і хто обливав. І хто організовував напад. Навіть сума відома.

"Нам були оце запропоновані за грошову винагороду... - Яка сума? - Чотири тисячі доларів".

Та досі не сказано найголовніше - хто замовник злочину. Як, власне, й те, за що так жорстоко розправилися з Катею Гандзюк. Цією справою займалися дві структури - Нацполіція та СБУ. Зараз це прерогатива Служби безпеки. Загалом справа Катерини Гандзюк не надто цікавила політиків. Про Гандзюк згадували рідко. Коли "змушували" згадувати. Приміром, після нападу на Олега Михайлика в Одесі активісти збирають мітинг.

А це вже інший мітинг. Четвертого листопада. В день, коли Каті Гандзюк не стало - її організм просто не витримав. Увечері того ж дня активісти знову виходять на вулиці, аби не дати владі забути. І вимагають правди.

Далі трагедію Катерини Гандзюк перетворюють на головну політичну новину і спосіб самопіару. Сюди, під купол, приходять звітувати силовики. Лунають емоційні заяви нардепів. І зрештою в парламенті створюють Тимчасову слідчу комісію, яка має зайнятися нерозкритими злочинами проти активістів.

"На жаль, кількість нападів на активістів така велика, що ми не можемо охватити все. Охопити все не вдасться, тому будемо обирати тільки ті резонансні справи, які дійсно ми зможемо розглянути на роботі нашої комісії", - говорить Борислав Береза, голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

І, звісно, найперша і найрезонансніша справа вбивство Каті Гандзюк. Перше засідання комісії було в четвер. Наступне вирішили провести в Херсоні. І це, власне, єдине поки що ухвалене рішення ТСК. Загалом вона має працювати до лютого контролюватиме хід слідства.

"ТСК за законом має право витребувати документи, має право викликати будь кого з посадових осіб. Ми це будемо робити. Ми будемо викликати в тому числі, тих хто буде чи відповідає за слідство і по Катерині Гандзюк і по іншим справам активістів", - говорить Олена Сотник, член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

Утім усі деталі слідства у справі Каті Гандзюк засекречені. Тож доступу до них депутати не матимуть.

"ТСК є інструментом парламенту, але не уявляю, що може робити ТСК у незакінченому слідстві. У неї навіть не буде предмету роботи, адже будь-яка інформація слідства складає таємницю слідства і прокурор не дозволить після витоку, доступу до будь якого документа слідства", - говорить Юрій Луценко, генеральний прокурор України.

Загалом за час незалежності таких парламентських ТСК було близько сотні. Та ефективними стали одиниці. Зараз чинних слідчих комісій кілька. Зокрема щодо конфлікту в Закарпатській області, використання бюджетних грошей при будівництві мосту в Запоріжжі та щодо фактів розкрадання в українській армії.

"Точно по Іловайську була комісія, тобто були близько 4-5 комісій точно були створені, але повторююсь - вони законодавчо і процесуально імпотентні", - говорить Віктор Таран, політолог.

Про це говорить Віктор Таран. Він активіст, політолог і близький друг Катерини Гандзюк. До речі, саме він одним із перших повідомив про її смерть. Віктор дуже сподівається, що замовників убивства Каті все-таки назвуть. Та навряд чи завдяки ТСК.

"Нажаль, тиснути на слідство в частині законодавчих норм, комісія не дає можливості. На жаль, проводити альтернативне розслідування вони не мають права", - говорить Віктор Таран політолог.

"Погоджуюсь на сто відстоків. Нема спеціального закону - повноваження майже відсутні і все спілкування буде, знаєте, на такій добровольчій основі", - говорить Борислав Береза, голова Тимчасової слідчої комісії.

Хоча спеціальний закон про роботу Тимчасових слідчих комісій обіцяють прийняти вже давно. Документ про розширення повноважень лежить у парламенті з 2015 року.

"У нас був закон, але у 2009 році Конституційний суд його скасував. І скасував його на формальній підставі. І з тих пір, на жаль у нашому скликанні, це питання декілька раз піднімалося і на жаль ні разу не було вирішене", - говорить Сергій Алєксєєв, заступник голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

"Не класично в Україні це працює. Завжди боялася влада, будь-яка влада, ТСК. Тому закону і нема насправді, і тому немає чітко визначених повноважень", - говорить Олена Сотник, член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

Та якби закон ухвалили, то депутати цієї ТСК отримали б не лише функції дуже відносного контролю. А й мали б дозвіл на кадрові рішення щодо саботажників, допуск до таємниці слідства. А ще в комісії був би свій так званий "джокер".

"Комісією передбачалось право на призначення такого інструмента як спецпрокурор, як в Америці Мюллер. І це би спецпрокурор він був би підзвітний цій комісії, а не генеральному прокурору України", - вважає Віктор Таран, політолог.

У Штатах парламентські комісії дуже дієвий інструмент. І до слова, саме сьогодні американці вийшли на великий мітинг на підтримку свого спецпрокурора - Роберта Мюллера. Той з травня розслідує втручання Росії в американські вибори й вірогідну змову тоді ще кандидата Трампа з Кремлем. За цей час йому вдалося зібрати докази проти 35 осіб та установ. Він домігся шести зізнань і посадив заграти трьох людей. Зараз хештег "захисти Мюллера" - найпопулярніший у Twitterі.

Та у нас слідчі парламентські комісії - це інструмент політичного піару. Або медійний важіль, щоб не дати "забути" справу. Не дати забути і спустити на гальмах справу Гандзюк обіцяють і вони автивісти. Адже поки їхні акції та мітинги це найдієвіший спосіб впливу. До речі, активісти запевняють вони знають, хто замовив Катю Гандзюк. І поки чекають, коли ж нарешті винних назвуть офіційно.