Серце Африки та вершини Андів: українці рік волонтерили у віддалених куточках світу [ Редагувати ]

Звичайні люди - незвичайні вчинки. Протягом року молоді українці волонтерили в найекзотичніших куточках світу. Побували в самому серці Африки, біля підніжжя втраченого міста інків та на висоті понад 4 тисячі метрів. Що віддали та що отримали - Катерина Сривкова розкаже.

4380 метрів над рівнем моря. Таке волонтерство для Дениса стало справжнім випробуванням. Це перуанське Серро-де-Паско - одне з найбільш високогірних міст світу.

Саме там хлопець разом з іншими волонтерами навчав місцевих дітей англійської та української. А ще презентував Україну на культурних виставках та проводив танцювальні майстер-класи.

"На такій висоті небагато кисню, важко дихати, великий тиск. Коли ми приїхали, я взявся за валізи, хоча мій організатор сказав "почекай, я занесу. Тихенько, не бігай". І я вісім сходинок піднявся, 800 метрів як на змаганнях я пробіг. Хоча там дуже важко, я дві неділі вчив дітей танцям", - говорить Денис Ткачук, волонтер.

Ліза цілий рік провела в африканській Бурунді.

"Є там бідність. Тому що Бурунді - вона одна з економічно бідніших країн світу. Але вони живуть, і люди там щасливі, ти навіть не відчуваєш, що це бідна країна. Ми їли їхню їжу, ми жили за їхніми правилами, і люди від цього відкривалися. І ми відкривалися ним, і ми були однією сім'єю", - говорить Ліза Мілевська, волонтерка.

Дівчина викладала в університетах, школах, відвідувала навіть місцеві тюрми. Молодших дітей волонтери вчили правил особистої гігієни - показували, як правильно чистити зуби та мити руки.

"У деяких навіть щіток не було. У деяких навіть і зубної пасти не було, і мила не було. Тому ми і щітки роздавали, і пасту роздавали, і мило роздавали. Там 9 дітей, 9, 10. Батьки якщо десь працюють, вони не можуть за ними дивитися. Тому вони самі по собі", - говорить Ліза Мілевська.

Яна долала труднощі життя в Танзанії - там проблеми з водою. Та пригоди почалися - ще в дорозі.

"Без денег, без ничего, просто автостопом. И это было очень интересно. У нас были только баннера English Camp. И все. Помещения не было, людей не было. И только листовки, что мы проводим английский лагерь. А уже в конце нашего волонтерства мы сделали большой лагерь на 1500 человек", - говорить Яна Косар, волонтер.

Гасло волонтерів - "жити заради інших". Допомагаючи людям, молодь здобула нові навички та незабутній досвід. Тож повернувшись, усі троє визнають - отримали значно більше, ніж віддали.