На Дніпропетровщині чоловік з інвалідністю став реформатором [ Редагувати ]
Зараз і не скажеш, що Віктор має фізичну ваду
На Дніпропетровщині чоловік з інвалідністю став реформатором. 52-річний Віктор Шмалько ще в молодості втратив обидві ноги. Втім, це не завадило йому збудувати для родини двоповерховий будинок, працювати у колгоспі, а нині керувати бригадою на комунальному підприємстві. У рідному селі Волоське чоловік - головний ремонтник водопровідних мереж.
"Ото там десь вниз і виривай".
Через аварію 20 домівок у селі Волоське без води. Бригада комунальників від самого ранку шукає порив на водогоні. За головного тут - Віктор Шмалько. Він втратив обидві ноги у 24 роки після служби у ракетних військах. Спочатку була тривала реабілітація, потім пішов працювати у колгосп.
"Я живу, стараюся раді дітей. Я вже без ніг начав строятися. За 6 год я вистроїв 2-етажну хату. Раді них я того і не опустився, жінка до мене віднеслася нормально. Так само і діти поважають мене. Ну і зараз стараюся для людей", - говорить Віктор Шмалько, бригадир КП "Волоські мережі".
Зараз і не скажеш, що Віктор має фізичну ваду. Ходить на своїх двох, хіба що на зріст невисокий. А ще - керує цілою бригадою.
"Как бригадир, как человек. Человек от Бога. Без него эта бригада не работала б. Учимся стараемся", - говорить Роберт Мосунц, слюсар-сантехнік КП "Волоські мережі".
Віктор Шмалько працює на комунальному підприємстві "Волоські мережі" від початку його створення. Староста села називає його реформатором. Каже, за майже 3 роки Вікторові вдалося із 40 кілометрів водопроводу замінити 15.
"Дуже складно знайти людей, які знають що робити, дуже складно знайти людей які вміють це робити якісно. Тому у дяді Віті в нього взагалі золоті руки", - говорить Андрій Пінчук, староста села Волоське.
Місцеві мешканці кажуть: бригадир Волоського Шмалько може і стихійні сміттєзвалища прибрати, і воду провести.
"Без всяких зауважень, він завжди йде на допомогу. Дивлячись на нього ти надихаешся, ті розумієшь, що можна жити, можна працювати, можна виховувати дітей, онуків", - говорить Інна Алексеєнко, мешканка села Волоське.
Сам же Віктор Шмалько в майбутнє дивиться з оптимізмом. Хоча і зізнається: аби тиждень відіспатися та перепочити, і знову за роботу - далі реформувати Волоські мережі.
