На Київщині вимагають закрити сміттєпереробний завод [ Редагувати ]

Небезпечне сусідство. На Київщині жителі цілої громади невдоволені сміттєпереробним заводом на їхній території. Запевняють, що він працює з небезпечними відходами. І методи переробки там геть не екологічні. Докладніше - Анастасія Старовойт. 

Завод із переробки небезпечних відходів жителі кількох сусідських сіл ледь не беруть штурмом. Більше року люди домагаються аби підприємство припинило свою діяльність.

"Захворювання в нас, розумієте. В тєчєнії року, коли вони зайшли на наше. Ми щас хавкаємо, не можемо відкашлятися, постійно горло болить. - І діти хворіють".

"В нас з порядком 2017 року згідно статистичних даних збільшилась захворюваність людей на систему органів дихання. Також скаржаться люди на захворюваність очей. Відбувається сльозотеча, різь в очах, біль і не можна зрозуміти, з якої це етиології, з чим пов'язано. Ми зводимо ці всі ситуації до того, що можливо в нас щось відбувається в нашому повітрі, що так реагують люди", - говорить Тетяна Кудрявцева, директор комунального некомерційного підприємства ПМСД Калитянської селищної ради.

Першими про завод під боком дізналися мешканці військового містечка, що за півкілометра від переробного підприємства. Та й то не одразу.

"Основний час роботи даного підприємства він починався в 12 годин ночі і закінчувався в 6 годин ранку. Це, мабуть, зв'язано з тим, щоб менше людей бачило, що дане підприємство працює", - говорить Володимир Пасіхов, місцевий мешканець.

Люди стверджують дозволу на таке сусідство вони не давали. Те саме кажуть і представники місцевої влади. Запевняють, завод з перероблення небезпечних відходів зареєстрований незаконно, до того ж у неіснуючому місці.

"2016 року у липні місяці, я, закрив семиполківську сільську раду, Заворецьку і Мокрецьку. Тобто, їх нема. Утворилася одна-єдина Калитянська селищна рада. Лист прийшов на Семиполківську сільську раду через два роки, якої вже фактично не було", - говорить Олексій Христинченко, колишній голова Калитянської ОТГ.

Нинішній очільник громади боротьбу продовжує, але розводить руками - мовляв, результатів не добитися.

"Було звернуто у прокуратуру у природоохоронну прокуратуру. Прокуратура направила листи у міліцію, міліція провела слідство, були буквально місяць назад у них, вони сказали вони допитували їх. Було звернення до держсанепідемстанції, до державно будівельно-архітектурної інспекції, які приїжджали і яких не пустили", - говорить Микола Василенко, староста Семиполківського старостинського округу виконкому Калитянської селищної ради.

Досі немає результатів і екологічної експертизи. На самому підприємстві з'ясувати нічого не вдається - не пускають на територію.

"Де знаходиться офіс ваш? - В Києві находиться або там, де є юридичний адрес. - Як звати керівника, як з ним зв'язатися? - Мы здесь по договору. Чтобы зайти сюда - нужно иметь спецодежду, нада пойти рассписаться. Я не имею права пустить кого-то - ни вас и там кого-то", - говорить Станіслав Борисович, комірник.

Здаватися люди не збираються. Підготували лист до президента та уповноваженого з прав людини. Планують знову виходити на акції біля заводу. Якщо ж їх не почують - будуть перекривати трасу.