Без хліба, транспорту і медицини: у село на Львівщині не дійшла цивілізація [ Редагувати ]

Відрізані від цивілізації - за будь-якої погоди! У селі Верини, що на Львіщині, немає ані продуктового магазину, ані школи, ані лікарні. Маршрутки туди теж не їздять. Тому за хлібом людям доводиться йти пішки щонайменше 5 кілометрів.

Про виживання у забутому селі, розкажуть наші кореспонденти.

Село Верини на Львівщині підпорядковане двом райадміністраціям. Жовківській та Кам'янко-Бузькій. Із Кам'янки-Бузької ходить автобус "Школярик" та маршрутка. А ось жителям іншого району дістатися до Жовкви чи сільради - нічим. Маршрутки тут не бачили вже 16 років.

У Веринах немає продуктового магазину. Щоб купити хліб - людям треба пішки дійти до найближчого села Туринка. А це 5 кілометрів. Особливо скаржаться пенсіонери.

"Щось купити в магазині, чи щось просиш щоб хтось завіз, або діти привезли - бо інакше не проживеш тут", - говорить Олександра Каспрівська, мешканка села Верини.

Немає ані аптеки, ані медсестри. До лікаря люди їдуть у район. На маршрутку можуть сісти тільки у сусідньому селі.

"От сьогодні я гіпертонік. Район в Жовкві. Я найняв колегу, заплатив 150 гривень за бензин - він мене відвіз, купив ліки. І так у нас постійно", - говорить Михайло Луцишин, житель села Верини.

На "швидку" у селі можна не розраховувати. Кажуть, на допомогу треба чекати більше години.

"У нас мала окропом облилася. Чоловік на роботі, я дзвоню до чоловіка. Чоловік поки приїхав, на "швидку" ми навіть не розраховували", - розповідає Христина Боднар, жителька села Верини.

До сусіднього села Туринка люди переважно дістаються велосипедом. Свого двоколісного листоноша Галина Білецька залишила вдома. Їздити зимою - заборонено технікою безпеки. За пресою та пенсією тричі на тиждень жінка ходить польовою дорогою. До поштового відділення та Боянецької сільради - 8 кілометрів.

"Там по дорозі є пенсіонери. Йду, гріюся, відігрівають мене, дають чай. Ну, а як ви думали? І там - усі одинокі пенсіонери. "Галю, купи олії, Галю, принеси Галю. Навіть ліки передають мені", - розповідає Галина Білецька, листоноша.

Сільський голова Веринів каже - не один десяток звернень написав чиновникам. Навіть підрахував - маршрутка через село буде прибутковим бізнесом.

"Якщо навіть відкрити маршрут "Кам'янка-Бузька - Жовква" чи "Кам'янка-Бузька - Львів" через село Верини, то ми будемо мати дуже багато людей. Тому що там є село Батячич, Красичин, Желдець, Туринка, В'язова. Ну, є для перевізника зацікавленість", - переконаний Василь Пограничний, голова Боянецької сільської ради.

Погана дорога - одна з причин, чому немає сполучення із Веринами, - пояснює чиновниця Жовківської райадміністрації. Каже, навесні планують її відремонтувати. Щоправда, грошей у місцевому бюджеті на новий асфальт немає. Та й маршрутка у Верини - компетенція обласної влади.

"Кажуть, що зараз, при проведенні конкурсу будуть мати розмову з перевізниками і будуть туди запроваджувати маршрут. Тому що ми хочемо щоб його відновили цей маршрут", - говорить Любов Дунець, перший заступник голови Жовківськї райдержадміністрації.

Тим часом обласні чиновники переконують - проблему мають вирішити у районній адміністрації.

"Не бачимо потреби відкривати додатковий маршрут на Львів. Ми це бачимо як відкриття внутрішньо-районного маршруту", - стверджує Роман Кокотайло, в.о. директора департаменту дорожнього господарства транспорту та зв'язку Львівської ОДА.

Допоки чиновники між собою вирішують, хто має організувати маршрут у Верини, селяни й надалі щодня долають десятки кілометрів, щоб дістатися до цивілізації.