Чому вчителям затримують зарплати? [ Редагувати ]
Учителям затримують зарплати. Сьогодні загальна сума боргу становить майже мільярд гривень. Місцеві бюджети вже почали розраховуватися з освітянами, та чи вистачить цих грошей? - знає Лариса Зубенко.
Підручники, табелі, атестати та групи подовженого дня за гроші - вже не новина для батьків. Часто те, що мали б фінансувати місцеві органи перекладають на плечі сімей.
"В деяких місцях впроваждували платні групи продовженого дня - була така історія в Чернігові - там батьки згуртувалися, об'єдналися, звернулися до влади і влада віднайшла кошти і забезпечила фінансування. Використовуються любов батьків, їхнє бажання створити дітям кращі умови, місцеві органи влади кажуть: немає грошей на даний момент, ну ви потерпіть там, давайте, своїми силами це організуйте", - розповідає Роман Бондаренко, юрист, член ГО "Батьки SOS".
Та грошей не вистачає навіть на зарплати освітян. Наприкінці року борг становить майже мільярд гривень. Тепер його частково відшкодовують за рахунок місцевих бюджетів.
"Можливості кожного місцевого бюджету є специфічні, тому що це залежить від надходжень до місцевого бюджету, від кількості підприємств, які зареєстровані, від кількості податку на доходи фізичних осіб.
Окремі місцеві бюджети могли забрати частину ресурсу і покрити заробітні плати педагогічних працівників, а окремі бюджети - змушені були брати кредити і виникла кредиторська заборгованість", - стверджує Людмила Мозгова, аналітик Асоціації міст України з питань освіти.
В Міністерстві заспокоюють - заборговані кошти вже пройшли через казначейство. Тож до нового року вчителі мають отримати зарплату.
"Дані ці по розподілу ми маємо з рівня області, область працює з районами, з ОТГ, з місцями. І по запевненню керівництва, з яким ми працюємо, - якщо перерозподіли цих грошей дійдуть із Нової Української Школи і ці перерозподіли і плюс додаткова дотація - то повинна груднева зарплата нашим вчителям, вони повинні її отримати в грудні. Майже 400 млн. перерозподілу - закриються ті борги, які є на сьогодні", - запевнив Павло Хобзей, заступник міністра освіти і науки України.
Та якщо цього року грошей на зарплати не стало, що говорити про наступний, коли планують підвищення окладів бюджетникам. Тож йдеться про ймовірне скорочення шкіл. Щоправда в Міністерстві цей процес називають - оптимізацією. Пояснюють, не мають змоги фінансувати сільські школи, де в класах по 5 учнів, тож стимулюють батьків віддавати дітей до навчальних закладів в адмінцентрах. Такі школи називають опорними.
"Малокомплектні школи, на привеликий жаль, вони і не дають якості, тут не йде лише питання про те, що вони дорогі, але вони також не дають якості і ми це відслідковуємо. Тому, звичайно, ми шукаємо певні важелі і певні механізми, які би стимулювали робити оптимальну мережу і, відповідно, робити якість", - зазначив Павло Хобзей, заступник міністра освіти і науки України.
В профільному комітеті Верховної Ради із політикою міністерства не погоджуються. Кажуть, якщо закрити школи в маленьких населених пунктах, діти не матимуть змоги їздити в опорні - через брак транспорту.
"Сьогодні школи посаджені абсолютно, якщо можна так сказати, на "голодний пайок". Недалекий той час, коли ми будемо просити педагогів, які досягли пенсійного віку, щоб вони повернулися працювати, бо ви розумієте, що ніхто не поїде в село, в резервацію, особливо молоді люди", - стурбований Володимир Литвин, народний депутат, член комітету Верховної ради з питань науки і освіти.
Невирішеним залишається питання так званих зайвих освітян. На кожного вчителя в Україні - менше 9 школярів, тоді як в сусідній Болгарії - 12, в Молдові - 10, а в Голандії - 14. Тож чи матимуть роботу нинішні випускники вишів за спеціальністю "педагогіка" - залежить від якості освітньої реформи.