Британські компанії тікають до Євросоюзу [ Редагувати ]

Дорогий брекзіт. Велика Британія зазнає збитків через розлучення з Євросоюзом. Банки та фінансові компанії переводять свої операції, персонал та активи клієнтів у інші європейські країни. Загальну суму втраченого капіталу аналітики оцінюють в трильйон доларів. Подробиці - у Ірини Іванової. 

Гроші полюбляють тишу... Що ближче до брекзиту, то більше компаній воліють захистити інтереси своїх клієнтів і перемістити їхні активи у безпечніші фінансові гавані.

Міжнародна консалтингова компанія-гігант EY, раніше відома як "Ернст енд Янг", понад два роки відстежує, як брекзит впливає на плани фінансових гравців, що працюють у Британії. Аналітики вивчали 222 компанії, з них на кінець листопада 80 розглядали можливість, або вже підтвердили - виведення персоналу та активів з королівства.

Це банки, зокрема й інвестиційні, брокерські компанії, компанії з управління та страховики. За приблизними оцінками, йдеться про загальну суму активів у 800 мільйонів фунтів, або ж мільярд доларів. І це найскромніший підрахунок. Адже не всі компанії заявляють про свої наміри публічно. Крім того, не всі оприлюднюють дані про вартість активів.

"P угодою про брекзит чи без неї, а компанії, що надають фінансові послуги, вважають головним пріоритетом - захист своїх клієнтів від будь-яких негативних наслідків брекзиту і дотримуються стратегії "готуйся до гіршого, сподівайся на краще". Без сумніву, йдеться про переміщення і працівників, хоча багато фірм, враховуючи витрати на переїзд, забирають з Британії лише найбільш цінних співробітників, а решту персоналу наймають на місцях", - говорить Омар Алі керівник фінансової служби EY у Великій Британії.

На переїзд чекає приблизно сім тисяч працівників фінансового сектору. Найпопулярніші напрямки фінансової міграції - це Дублін, Люксембург, Франкфурт і Париж. Хвилювання на ринку наростає і через невизначеність сценарію, за яким Британія прощатиметься з Євросоюзом.

Раніше Банк Англії попереджав, що наслідки виходу королівства з ЄC, без домовленості про доступ до єдиного ринку, можуть бути гіршими за фінансову кризу 2008 року.