Микола Скорик і Тарас Загородній в ефірі "Подробиць тижня" обговорили перспективи вступу України до ЄС та НАТО [ Редагувати ]

Наступний пленарний тиждень Верховної Ради стане продовженням передвиборного зібрання, на якому Петро Порошенко пообіцяв триматися євроатлантичного курсу. За планом сесії, вже у четвер, 7 лютого, депутати розглянуть питання про зміни до Конституції - щодо курсу нашої держави на вступ до ЄС і НАТО. Це буде вже другий етап голосування за зміну Основного Закону. Потрібно - 300 голосів. На необхідності таких змін наполягає саме президент.

Отже, чи буде це голосування результативним? Та що ще очікувати від наших політиків до виборів та й після них? Микола Скорик, народний депутат, що представляє опозицію, та політичний експерт - Тарас Загородній, в ефірі "Подробиці тижня" розповіли, що очікувати українцям.

- Пане Тарасе,  коментуючи з'їзд по висуванню президента Петра Порошенка, ви сказали, що йому вдалося продемонструвати єдність регіональних еліт. Хоча б хитку, але все ж таки єдність. Взагалі сам формат цього зібрання мав показати, що за президентом - все суспільство. Але чи справді це так? Чи просто вдала телекартинка?

- Картинка звичайно була. Я би сказав, хитка, але принаймні, це такий тімбілдинг для державного апарату, що є президент, який висувається і "давайте будемо його підтримувати". З регіональних лідерів ми бачили мера Дніпра Філатова, який публічно за нього виступив, бачили відеозвернення Кличка. В даному випадку багато що залежить від регіональних еліт. Але подивимось, на скільки це буде дієво. Все ж таки, регіональна еліта теж бачить такі низькі рейтинги діючого президента.  І вони теж думають, "а в кого ми будемо грати?". Тому, в  даному випадку, це звісно спрацьовує. З’їзди спрацьовують,  як тімбілдинг, що "ми впевнені в своїй перемозі і ідемо туди". Але як воно буде насправді? У нас телевізійні картинки часто відрізняються від того, що в житті відбувається.

- Пане, Миколо, опитування показують, що абсолютна більшість українців вважає, що справи у державі йдуть у неправильному напрямку. Проте, не дивлячись на це, представники влади все одно розраховують на успіхи на виборах, причому думають вже й про парламентські восени. На вашу думку, це реалістичні розрахунки?

- Я думаю, що український народ дуже мудрий і добре бачить, що відбувалось останні 5 років, що відбувається на сьогоднішній день. Я думаю, що це однозначно намагання зробити добру міну при поганій грі. Якісь здобутки влади, як на мене, досить важко буде показати. Ми бачили в листопаді ситуацію про воєнний стан в країні, щоб відтермінувати вибори. Зараз ситуація з тиском навколо УПЦ. Влада, яка грабувала країну 5 років, прикриваючись війною. Влада яка не в змозі вирішити жодної проблеми держави, яка знищує медицину, освіту. Я думаю, що перспективи в них не має, хоча намагання з їх сторони будуть. Намагання наступні: зробити фальсифікацію на виборах, намагання використати адміністративний ресурс. Ми бачимо по всій країні вже будується система підкупу голосів виборців. Вони будуть намагатися реалізувати цю технологію.  

- Наступного тижня заплановане голосування щодо курсу на ЄС та НАТО. 300 голосів буде? Чи варто взагалі очікувати, що тиждень з таким питанням пройде спокійно у Верховній Раді?

- Скоріш за все, голосування відбудеться, тому що проголосувати за зміну в Конституцію, яка обіцяє теоретичний  вступ в ЄС, - це просто популярна тема.  Десь 40% українців готови голосувати за ЄС. Але це ж не займатися соціальними питаннями. Тому,  у нас часто "давайте щось таке декоративне зробимо, проголосуємо". Все-таки вступ в ЄС і НАТО потребує дуже багато зусиль. Це і реформування, і боротьба з корупцією і т.д. Це важче зробити.

- Пане, Миколо, як ви вважаєте, 300 голосів вдасться набрати?

- Для мене це перша каденція перебування в Верховній Раді, уже п’ятий рік. Я бачу, що для того, щоб прийняти щось непотрібне абсолютно у влади завжди вистачає голосів. Влада завжди вважає, що може порушувати регламент, йти проти здорового глузду, проти логіки і т.д. Я думаю, що те, що це питання буде вноситися, і воно має вірогідність на прохід - це однозначно, так. Я повністю згоден з шановним експертом в тому, що жодна країна, яка вступала в ЕС, не записувала це в Конституцію. ЕС і НАТО - це абсолютно різні організації і їх потрібно розглядати окремо.

Весь світ зараз спостерігає, як відбувається ситуація з Британією, що з "Брекзітом" відбувається. Нам чітко сказали лідери ЄС, що нас там, на сьогоднішній день, не чекають, це абсолютно декларативна буде заява, не потрібна для Конституції. Що стосується НАТО, то взагалі, вважаю, потрібно вирішувати виключно на референдумі. Ця ситуація чітко дає меседжі, що вступити до НАТО може тільки країна, яка не має ніяких територіальних спорів. Тобто, звідси головними, скажімо, підтримувачами ситуації з мирним вирішенням ситуації на сході мають бути прихильники саме цього вступу до НАТО. Тобто наш шлях для України - вирішення конфлікту на Донбасі, тільки спитавши людей. Лише таким чином.

- Тарасе, бачимо, що держава продовжує активно позичати гроші. Взагалі таке враження складається, що це, напевно, як основний напрямок роботи Міністерства фінансів. Чи зміниться це після виборів, чи так і буде продовжуватися, як ви вважаєте?

- В залежності від потреб. В залежності, що вони позичають. Якщо все ж таки внутрішній ринок - це не так небезпечно, ніж коли ми позичаємо під десять відсотків на зовнішньому ринку. Стосовно того, що Нацбанк говорить, що зміни… Вони приховують в дійсності реальність. Реальність в тому, що люди просто починають виїжджати сім’ями за кордон, і тоді нема кому пересилати. Це небезпечна тенденція, це означає, що нинішня міграція - вона така, з кінцями, що називається, а в Європі задоволені, вони нам нав’язали невигідну угоду про вільну торгівлю, вбивають нашу промисловість, люди не мають робочих місць і вони їдуть працювати в Європу, а потім вони товари просто присилають до нас, які зроблені руками наших заробітчан, і звичайно, що вони з задоволенням приймають тих людей, бо вони працюють за меншу заробітну плату поки що, і задоволені, що ви приїжджаєте з сім’ями, і це, звичайно, велика небезпека, бо в дійсності нас врятують в нашому платіжному балансі тільки гроші заробітчан.

Але ця тимчасова тенденція, коли говорять, що це добре, я вважаю, що це дуже погано, тому що ми не маємо ресурсів для відновлення нашої економіки, і з цим треба боротися, а не спостерігати і радіти. Відновлення промисловості, в першу чергу, припинення політики деіндустріалізації нашої країни, менше слухати розмов, що аграрний сектор нас врятує, не врятує, це сировина називається. В дев’ятнадцятому столітті від цього вже відмовлялися. Тому в даному випадку боргова політика теж повинна бути зважена. Сподіваємось, що вона буде більш виважена. Принані, у Мінфіні я хоча б бачу ознаки боргової політики.

- Пане Микола, а як ви вважаєте, що буде з МВФ пісня виборів? Чи вдасться пісня виборів переглянути ті умови, під які ми зараз беремо кредити? Там же повний набір сюрпризів для простих українців - від обмеження соціальних виплат до підвищення тарифів.

- Лідер "Опозиційної платформи - За життя" Юрій Бойко чітко про це сказав, що після виборів ми однозначно повинні вести перемовини про зміни умов з МВФ. Тому що те, що зараз відбувається в угоді з Міжнародним валютним фондом - це однозначно знищення Української держави. Зараз ми бачимо тарифи, які зросли за останні п’ять років більше, ніж на тисячу відсотків, на газ, на опалення - на тисячу двісті, і так далі, можна довго перелічувати, що відбувається, але декілька цифр - ми говорили про зовнішні борги. Ця влада взяла країну з боргами у 569 мільярдів гривень, і коли вони кажуть, що вони, начебто, в цьому бюджеті мають виплатити чотириста мільярдів гривень боргових зобов’язань, тобто, це сорок відсотків всіх видатків бюджету за 2019 рік, то боргові зобов’язання на кінець року будуть становити один триліон триста мільярдів.

Тобто, борги набираються величезними темпами. Саме така цифра, один триліон триста мільярдів гривень - це буде зовнішній борг України, и для того, щоб дійсно виходити з цієї ситуації, ми маємо піднімати власну економіку. Коли такі цифри, 11 мільярдів гривень, нам надсилають заробітчани, ми повинні зрозуміти, що для того, щоб зростав ВВП, є прості механізми зростання ВВП. Воно може зростати чи за рахунок демографічного зростання, і це відбувається в країнах Азії, чи за рахунок підвищення продуктивності праці. Але в нас немає ні того, ні іншого. Те, що дійсно ми маємо підіймати наші провідні галузі - це однозначно.