ЦВК забороняє боротися з корупцією в Україні - Тарас Костанчук [ Редагувати ]
У понеділок 4 лютого Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації кандидату в президенти України Тарасу Костанчуку. Факт не набув би такого розголосу, відмову отримали вже 24 кандидати, якби не причина, на яку посилалася ЦВК.
На думку членів комісії, передвиборча програма пана Костанчука містить заклик до насильницьких дій, а також дискримінує громадян України за професійною ознакою. Що ж насправді такого в цій програмі?
В преамбулі пан Костанчук написав: "Як і на фронті, я готовий взяти на себе відповідальність та віддавати прямі накази на знищення корумпованих державних службовців, на ліквідацію олігархату та протидію всій існуючій антинародній системі влади", що на думку членів комісії є пропагандою насильства. Заява доволі жорстка і в деякій мірі неоднозначна, але якщо не вихоплювати словосполучення, то стає цілком зрозумілим, що маєтеся на увазі не буквальне фізичне знищення, а викоренення корупції як явища. Втім, це лише преамбула, а не офіційна програма, тож відповідно до чинного законодавства вона не може бути використана як причина для відмови у реєстрації.
Безпосередньо ж у тексті програми пан Костанчук вже пропонує інструменти боротьби із корупцією. По-перше це відновлення смертної кари для державних службовців всіх рангів за статтями Кримінального кодексу, які можна об’єднати поняттями "корупція", "зрада", "розкрадання державного майна" та інше. Згідно з висновками ЦВК, цей пункт протирічить Конституції та посягає на права та свободи людині. Але українське законодавство передбачає право президента ініціювати будь-які зміни Конституції. Правомірність тієї чи іншої законодавчої ініціативи визначає лише Конституційний Суд, але в жодному випадку не ЦВК.
По-друге, Тарас Костанчук пропонує запровадити презумпцію винуватості для держслужбовців, які підозрюються в корупції. Це означає, якщо чиновник витрачає набагато більше коштів, ніж отримує (маються на увазі легальні джерела), то саме він зобов’язаний пояснити їх походження, і держава не має доводити той факт, що ці кошти отримані нелегально. У всіх інших випадках держслужбовці користуються такими ж правами, як і всі інший громадяни.
На думку членів ЦВК, цей пункт припускає дискримінацію за професійною ознакою. Цікаво, але подібна стаття є в законодавстві майже всіх європейських країн. Ще цікавіший той факт, що в законодавстві України є більш дискримінаційний закон. Згідно пенсійного законодавства максимальний розмір пенсії за віком не може перевищувати 10 тис. гривень (на 2019 рік), але пенсія для держслужбовців нараховується в розмірі 80% від розміру заробітної плати. Якщо вірити деклараціям, міністр отримує в середньому 50 тис. гривень на місяць, тобто розмір його пенсії приблизно складає 40 тис. грн.
Тож у даному випадку ЦВК сама припустила багато порушень. Члени комісії взяли на себе роль суддів, трактуючи на свій власний розсуд такі поняття як "пропаганда насильства", чи вигадуючи нові, на кшталт "дискримінації за професійною ознакою", а також фактично поставили під сумнів право президента на законодавчу діяльність.
Цікаво, що пан Костанчук не був лідером президентських перегонів, але був єдиним кандидатом, який запропонував конкретні та дієві заходи націлені на викоренення корупції в Україні.
