Загиблих під Дебальцевим вшанували маршем пам'яті [ Редагувати ]

На честь захисників Дебальцевого у столиці напередодні відбувся марш. Щоб ушанувати пам'ять своїх побратимів, кілька сотень військових пройшли від КМДА до Софійської площі. Так вони роблять уже четвертий рік поспіль. Усе бачила Магда Кривовяз.

Довгих 6 місяців Олександр разом із побратимами боровся за Дебальцеве. У складі 25 батальйону він тримав кругову оборону. Останній місяць, каже, був найскладнішим. Тоді бойовики майже повністю оточили місто, тож підтримки у військових не було. Коли вирішили відходити - зазнали чималих втрат.

"Наш батальйон, Київська Русь за Дебальцеве 25 загиблих. На Десні є у нас меморіал ми туди їздемо. Надо вспоминати не кількість статистику а пофамільно, людей які загинули", - говорить Олександр Швидкий , військовослужбовець ЗСУ.

Дивом вибрався Алі. Напередодні виходу дістав поранення під час ворожого обстрілу. А евакуація тоді була - справа ризикова.

"Мене поранили 14 лютого, така Валентика. Було 3 конвоя, перший потрапив на міни і був розстріляний, другий конвой зі мною вже пройшов мінні поля нахрапом через сепарські села а третій конвой вже чекали", - розповідає Алі Керімов, військовослужбовець ЗСУ.

Щороку учасники бойових дій за Дебальцеве вже традиційно збираються, щоб згадати всіх загиблих. Маршем рушають до Софійської площі.

На честь полеглих лунає пісня.

За весь час оборони Дебальцевого, лише за офіційними даними, полягло 136 військових. 110 з них - за останній місяць боїв.

"Не знаємо хто в цьому винен. Ці дні авжеж війдуть в історію це вже написана історія, в цій історії хотілось якесь поняття чому так сталося", - говорить позивний "Аладдін", військовослужбовець ЗСУ.

"Там стояли дітки, 101 бригада 19-ти річні хлопчики, які нас прикривали як ми виходили. Аби не було цих діток, я би з вами не розмовляв би", - говорить позивний "Дядя Вася", військовослужбовець ЗСУ.

До маршу долучилися не лише військові, а й пересічні громадяни, щоб висловити їм свою шану та подяку.