Нова ініціатива Мінсоцполітики: кому вигідно обмежувати використання ФОП? [ Редагувати ]

Урядовці пішли у наступ! На ФОПів. Фізичні особи-підприємці виявилися ворогами державних фінансів. Принаймні так думають у Міністерстві соцполітики. Мовляв, сотні тисяч ФОПів - це насправді замасковані трудові відносини. Це люди, які не сплачують усі податки й соціальні внески, тож у держави потім дефіцит. Скільки грошей втрачає бюджет? Та чому у ФОПів більше захисників, ніж противників? Тему продовжить Галина Якушко.

Жахіття для українських айтішників. Чи може - кінець податкової лафи?

"Ну все, поїдуть в Польщу працювати".

"В Америку".

"Деякі компанії звернуться і підуть в ту ж Індію".

Зміни в українській системі сплати податків - удар по бізнесу чи спроба залатати дірку в бюджеті?

"Ну 20-25 років не платили і в один день типу всьо! Плати! Ну капєц!"

"А що ви робите? накладні нігті - наращивание".

Наталія винаймає невеликий кіоск. У ньому - робить манікюр. Працює майже щодня, тож найняла ще й напарницю. І та зареєструвалась як фізична особа підприємця, або ФОП. Фактично помічниця - її найманий працівник, та на папері - самостійна бізнес леді.

"Сейчас оформляется все легко и просто. Поехать в райдержадминистрацию открыть, себе налоговою оформиться и все: плати налоги и работай", - говорить Наталія, майстер манікюру.

Схема абсолютна законна. Нею користується майже вся сфера послуг, рекламники, юрфірми, магазини, таксисти. Математика доволі проста. Припустимо: заробітки у ФОПа - і найманого працівника однакові: 10 тисяч гривень. А от податки - різні. ФОП віддасть у бюджет приблизно півтори тисячі гривень, куди входять 5-відсоткова ставка і єдиний соціальний внесок з мінімальної зарплатні. А от найманий працівник разом із підприємством - заплатить державі 4 тисячі! Вигода очевидна. Але тепер схему з ФОПами хочуть "прикрити".

"І тут бах! В один день починаєм платити".

У законі хочуть прописати 7 пунктів, аби відрізнити найманого працівника від ФОПа -"неплатника". І тоді штрафувати замовників, які надають ФОПу робоче місце, керують його діяльністю і графіком, дають завдання і техніку, а до всього - регулярно платять гроші. Все це - ознаки найманого працівника. І якщо три з них підходять, він має платити державі більше.

"Как понять, что айтишник? - В магазине берут сыр по 500 рублей", - говорить Андрій Крощенко, IT-спеціаліст.

Найбільше цього закону бояться айтішники. Бо майже всі вони працюють як ФОПи.

"Це коворкінг. Та, тут всі ФОП і сто відсотків ФОПів".

І очевидно саме працівників ІТ-індустрії Міністерство Соцполітики попросить поділитися. Бо заробляють у цій сфері немалі гроші. Середня платня за їхню роботу - 70 тисяч гривень. І таких фахівців в Україні - 130 тисяч. Торік у держбюджет вони віддали 10 мільярдів гривень.  Проте це може змінитися, - кажуть в ІТ-асоціації. Бо інвестувати в Україну стане невигідно. Спеціалістів почнуть переманювати за кордон, де податкове навантаження буде меншим, а умови - кращі.

"От ви б якби були замовником, пішли б ви в країну, де йде війна? Розмістили б ви замовлення де там корупція і так далі? Це надпотуги компаній вмовити іти не в Румунію, не в Польщу, не в Китай, не в Індію, не в Латинську Америку, а йти в Україну і будь-які знову ж таки різкі рухи ми тут втрачаємо. Якщо ми станемо дорожчі ніж Польща і Румунія, сюди не прийде ніхто", - говорить Дмитро Овчаренко, в.о. виконавчого директора Асоціації ІТ України.

Вони працюють вдома. А на робоче місце - просто приходять хіба заради тиші.

"Сюди приходжу тому, що в мене є маленька дитина і вона трохи заважає, коли працюєш так", - говорить Кирило Бяло, IT-спеціаліст.

Андрій переїхав до столиці нещодавно, сам він із Харкова. Хлопець - айтішник, і оформлений як ФОП. Працює вдома. Каже, якщо компанії стане невигідна діяльність в Україні, то переїде за кордон.

"Это печально. Если крутые чуваки выедут это как не знаю. Расстрелять каких-то научных деятелей, либо профессоров. То есть упадет, пойдет на спад - ІТ- сфера? - Да", - говорить Андрій, програміст.

Тоді навіщо чіпати ІТ-індустрію, яка приносить в Україну чималі гроші? Експерти кажуть - усе задля того, аби наповнити державний бюджет.

"В нас великий тягар на бюджет - це пенсії і пенсійний фонд, він постійно недотримує грошей. на жаль, це пов'язано з тією системою, пенсійною системою, яка є в нашій країні. Уряд проголосив про те, що ми будемо збільшувати пенсії. За рахунок чого? Надходження від соціального внеску вони не збільшилися в пенсійний фонд", - говорить Руслан Редька, юрист.

У Міноцполітики запевняють: гроші тут ні до чого. Вони хочуть захистити права працівників. Аби ті мали право на лікарняні, виплати із безробіття, страхування в разі нещасного випадку та інші переваги найманих робітників.

"Метою є не збільшення доходів. Метою є саме забезпечити те щоб там, де відносини є по своїй суті трудовими, вони оформлювалися відповідно до законодавства. Це безумовно можливо навіть матиме наслідком збільшення надходжень до системи соціального страхування, але в більшій мірі законопроект спрямований на те, щоб люди, які мають право на отримання гарантій за трудовим законодавством їх отримали", - пояснює Юрій Кузовий, гендиректор директорату норм та стандартів праці Міністерства соціальної політики України.

Ця урядова ідея поки на стадії обговорення. Але ІТ-спільнота вже офіційно виступила проти ініціатив Міністерства. Бо працівники, оформлені як ФОП, платити більші податки не хочуть. І тим паче не вірять в соціальні гарантії від держави. А тому - підуть у тінь або за кордон.