200 лет одиночества: "Интер" снял документальный фильм о Шевченко [ Редагувати ]
Тарас Шевченко, відвертий і вразливий. До ювілейної дати українського Кобзаря телеканал "Інтер" зняв документальний фільм - "Шевченко. 200 років самотності". Це унікальний проект, який дозволить поглянути на Шевченка, як на просту людину, - зі злетами, падіннями, страхами і мріями.
Зараз творці фільму вносять останні правки. Презентація відбудеться в неділю, 9-го березня. Подробиці - від наших кореспондентів.
До прем'єри два дні, а в монтажних апаратних відділу документалістики "Інтера" ще кипить робота. Всі сперечаються, радяться, думають.. Адже автори фільму намагаються зробити неможливе - показати Шевченка таким, яким його ще ніхто не бачив.
- У нього було багато облич, але ніхто не знав його справжнього.
Володимир Ніколаєць, головний режисер картини, проводить за монтажним столом шістнадцять годин на добу. Відзнятий матеріал по крупицях має скласти в єдину мозаїку. І глядач зможе побачити портрет невідомого кобзаря.
Володимир Ніколаєць, головний режисер фільму "Шевченко. 200 років самотності":
- Ми знайомі з образом, який знятий, як маска посмертна вже з копій.
Для всіх нас Шевченко - великий поет, який живе поза часом і простором. Цей образ формувався роками. І найскладнішим завданням для творців фільму було розгледіти за цим кам'яним монолітом живу людину.
Софія Чемерис, керівник проекту "Шевченко. 200 років самотності":
- Єслі хоч одна людина відкриє Кобзар, або відкриє його щоденник і почитає його - і задумається, а що ж це була за людина? То ми будемо вважати, що наша місія виконана.
У цьому фільмі кожен відкриє для себе свого Шевченка. І цього разу про великого кобзаря будуть говорити не біографи, а його особисті вчинки.
Разом з творчою групою над фільмом працювала величезна кількість фахівців. Літературознавці, антропологи, графологи, навіть психоаналітики. Сценарій в процесі зйомок корегували не один раз. Адже практично кожного дня Шевченко відкривався для колективу по-новому.
- Ми точно знаємо, що, як окрасу балу, його хотіли мати у себе чи не всі українські поміщики.
Парадокс. У своїх віршах Тарас Шевченко громив знать і поміщиків. Але сам завжди тягнувся до вищого товариства. Його приймали в маєтках найбагатших людей того часу. Ганна Гомонай так само, як і тисячі українців, вивчала творчість Шевченка ще в школі. Але навіть не уявляла, який внутрішній конфлікт розривав душу поета.
Ганна Гомонай, ведуча фільму "Шевченко. 200 років самотності":
- Він був людиною, яка була переповнена страждань, яка була дуже самотня насправді, яка понад усе прагнула слави, але, коли досягла її - відчула розчарування.
Дух епохи максимально переданий у фільмі. Костюми, зачіски, традиції - все як у середині дев'ятнадцятого століття. В унікальних реконструкціях грають професійні актори. Більшість документальних фільмів про Шевченка - це перелік офіційних фактів із його життя. Але "200 років самотності" розповість про те, чого не знайти в жодній біографічній книзі.
- Цього разу не кобзар, а жива людина, фільм - дослідження. Тарас Шевченко - 200 років самотності, у неділю об 11-й на "Інтері".
Валерія Мікульська, Валентин Бєліч, телеканал "Інтер"