Терористи вводять комендантські години та обстрілюють позиції сил АТО [ Редагувати ]

З початку фактичної окупації міст Донеччини та Луганщини пройшло вже два місяці.

Виживати доводиться у нелюдських умовах, населення у відчаї. І ситуація із кожним днем загострюється.

Харчі коштують все дорожче, питної води залишається все менше, електропостачання в деяких районах відсутнє.

Як пройшов черговий день в окупації розповідають жителі Донецька, Макіївки, Горлівки та Первомайська.

Енріке, волонтер, мешканець Донецка: ”Чутно потужні вибухи.  лише в районі аеропорту. Все інше відносно спокійно. Є три райони у Донецьку, що найбільше постраждали, в яких немає води, світла досить довго. Готуєш їжу на вогнищі на вулиці. Вибіг почав готувати, почався обстріл – побіг до підвалу. Останні три тижні зустрічаються у магазинах, кафе люди, що схожі на кадрових військових. Такий типаж,  з іншим, не таким як у дончан говором. Гуманітарна ситуація складна”.

Олена, продавець-консультант, мешканка Макіївки: ”Пару днів, да, позавчора перестали стріляти. Військові днрівці – вони усюди. Макіївка і Донецьк. Вони їздять на машинах, ходять з автоматами по місту. Менше їх не стало. Техніку важку не чутно”.

Юрій, інженер-механік, мешканець Горлівки: ”Стріляли сьогодні. Знову стріляли.  Незрозуміло – в місто чи з міста. Мені здається, що з міста стріляли. Тушенка з’явилася за 30 гривень. Хліб - 6 гривень.  Пошта, кажуть почне працювати. Может пенсії почнуть виплачувати.  Остання виплата була 15 липня. Усі сидять без грошей”.

Світлана, бухгалтер, мешканка Первомайська: ”З привожду того, що відбувається, ситуація в місті залишається такою ж жахливою. Перемир’я не існує з боку ополчення-лнровців. З міста постійно стріляють  по українським блокпостам на сусідні околиці. В місті ввели комендантський час. Містом можна пересуватися лише з паспортом. Важливо, щоб була прописка Первомайська”.