Командир з "Донбасу" Тарас Костанчук: Cолдати втомилися виконувати злочинні накази (відео) [ Редагувати ]

В Іловайську батальйон "Донбас" застримався на три зайві дні, отримавши відповідний наказ від керівництва Антитерористичною операцією.

Про це розповів командир 1 роти батальйону спецпризначення Нацгвардії Тарас Костанчук в ефірі програми "Подробиці тижня".

Окрім проблеми з керівництвом, за його словами, бійці на передовій також стикаються з браком одягу, їжі та обладнання, оскільки держава надає лише зброю.

- У наш час, щоб відправити синів або чоловіків на фронт, люди мають самі купити усе устаткування. Це правда? 

- Я чув і бачив ці історії неодноразово. Але у нас добровольчий батальйон, який повністю забезпечений всім. Сказати, що це нас забезпечила держава, неможна, тому що нас забезпечили такі ж меценати, добровольці, просто хороші люди.

- Скільки ви від них отримали і скільки від держави?

- Від держави ми отримали зброю. Практично все інше ми отримали від людей. Я б не сказав, що це погано, що волонтери помагають. Це добре, що йде допомога.

Погано, що її розкрадають, якщо це так, тому що я не можу підтвердити такі факти - для мене це теж шокуючий момент. Погано те, що частина цього не доходить.

Тому, я б закликав всіх волонтерів напряму віддавати солдатам. Ми багато разів допомагали збройним силам самі – це артилеристи танкісти. Ми їм давали одяг, сухпайки, воду.

- Наскільки це нормально? От ви сказали, що це ви їм все давали, що держава дає тільки зброю...

- Це абсолютно ненормально, якщо врахувати, що в державі зараз є гроші, щоб все це закупити і все це надати.

- Чому цього не відбувається?

- Тому що у нас при владі, і владі армійській в тому числі, перебувають нефахові люди. Ті, хто носять погони, не є військовими. Це просто люди в погонах.

Це бюрократи, які носять погони, і тому вони називаються солдатами, армійцями і так далі. Але це звичайні бюрократи.

- Чи вдасться використати паузу, яку вдалося взяти завдяки мінським домовленостям, щоб наростити м'язи, коли ми маємо ту саму ситуацію, тих самих чиновників, ті самі перепони?

- Відпочинок потрібен був, бо ми дуже втомились. Я вийшов з-під Іловайська, дякувати Богу, живий, відносно здоровий. Вибачте, що не знімаю капелюха - в мене поранення в голову, тому я його прикриваю. Але все одно я живий і вже добре.

Ми дуже втомились, тому що воювати з командуванням, яке віддає погані команди, не знає просто які команди віддати, складно. Все це - на героїзмі і на патріотизмі. Вся війна ведеться завдяки людям, які просто хочуть виграти цю війну, завдяки рядововому складу.

Це люди-герої, які йдуть воювати. Вони розуміють, що їм часто-густо віддають злочинні, неправильні накази, але вони розуміють, що хто, як не ми? І йдуть вперед.

- А ці злочинні накази, про які ви кажете, вони надходять згори з Києва чи від командирів?

- Згори. Бо мій командир батальону ніколи не віддав мені наказу злочинного.

- А щодо інших батальйонів?

- Не знаю. Я не буду казати про інших. Наш комбат віддає накази, але він при цьому радиться з нами. Тобто, всі накази нормальні.

Чого не можна сказати про командування АТО, яке віддає наказ нам стояти на місці, і ніхто не може порушити цей наказ, тому що це наказ вищого командування. І ми зайвих три дні стоїмо на місці, не йдемо нікуди, після чого виявляється, що ми вже оточені, ми вже в котлі.

- Наскільки командир батальйону може приймати самостійні рішення? Бо зараз дуже багато критики від командирів батальйонів.

- Командир батальйону – це частина Національної гвардії України. Якби він не називався, він повинен виконувати накази, які йому дають згори. Це наказ жорсткий. Якщо віддають наказ стояти, він повинен виконувати. Тобто, він не вільний в цьому випадку.

Інша справа, коли йому надається можливість,  коли кажуть: "Ви там можете обрати чи тут залишитись", - тоді можна якісь самостійні дії виконувати.