Віктор Пензеник:Попри серйозні складнощі в економіці, ми маємо унікальний шанс до ривка [ Редагувати ]

Україні загрожує дефолт, прогнозують західні експерти.

При цьому українські економісти вважають, що ситуація не надто критична.

Про це розповіли діючий виконуючий обов'язки міністра економічного розвитку України Анатолій Максюта та екс-глава міністерства фінансів Віктор Пинзеник розказали в інтерв'ю "Подробиць тижня".

До дефолту, якщо не проводити необхідні реформи, залишилось буквально декілька днів або місяців. Що ж відбувається насправді, пане Максюта? Наскільки Україна близька до дефолту на думку влади?

- Сьогодні ми не тільки втрачаємо кращих синів України. Економіка також втрачає свою кров, і це перш за все гроші, це економічна активність, і ситуація дійсно не проста.

Скілки ще цієї крові лишилось?

- Кров – це інвестиції в Україну. Ще лишилось достатньо, щоб жити, але потрібно не тільки жити, потрібно розвиватися.

На шляху для розвитку треба зробити дві речі: дійсно проводити реформи, тобто, створювати умови, при яких би інвестори йшли б в Україну.

Поки що вони вірять в Україну, вони цікавляться, і останній індекс конкурентоспроможності якраз свідчить про те, що ми поліпшили свої позиції.

Але це поліпшення основане на вірі в те, що в Україні стане краще.

Чому не було реформ, які могли просунути Україну вперед?

- Основним фактором, який впливає на економічне життя є ситуація в східних районах.

Це відволікає фінансові ресурси, це відволікає людські ресурси, і це дає погані очікування для інвесторів.

Тому, ми зробили багато. Зроблено досить багато в частині дерегуляції. Відмінено багато дозвільних документів, які спрощують роботу бізнесу.

Проблема в тому, що ми створюємо умови, але треба, щоб на цих умовах люди могли працювати.

Для цього потрібні кошти, інвестиції, і якраз цим погано, тому що сьогодні Україна більшість своїх ресурсів віддає.

Люди говорять, що реформ не було, реформ не вистачало. Минулої неділі ми говорили у цій студії з президентом Саакашвілі.

Він казав, що навіть під час війни Грузія проводила реформи. Пан Пинзеник, що ви можете сказати?

Треба правильно трактувати те, що сказав Аслунд. Коли ви позичите 1 гривню, це вже загроза дефолту. Бо дефолт – це не здатність повернути борги. Коли говоряться такі речі, це не означає, що завтра станеться дефолт.  Він може взагалі не статись. Він говорить про важливість принципових рішень, які потрібні для того, щоб цієї ситуації не сталось.

Якщо ми не проводитемо реформи, це може статися через декілька місяців. Коли це може статися? Коли дедлайн?

- Нема такого дедлайну. Нажаль, такі речі ви ніколи не можете сказати, це станеться в понеділок, вівторок чи середу. Єдине, що можна сказати: якщо не зійти з дороги  нарощування боргу, уникнути дефолту неможливо. Але це не є приреченість, це означає, що треба проводити рішучі реформи.

У нас складається феноменальна ситуація попри серйозні складнощі, які є в економіці, ми маємо унікальний шанс до ривка. Шанс, який ми зобов’язані використати.

Вам не здається, що ми цей час згаяли? Пів року жодних суттєвих реформ.

- Мені не здається, хоча я маже як ніхто, вважаю, що за цей час могли би бути зроблені набагато рішучіші кроки. Але що сталося за останні пів року, якщо б цього б не сталося, то ми б говорили про значно серйозніші проблеми. За ці пів року вдалося відновити фінансування. Отже, країна дійшла до етапу, коли вона не може позичити грошей. 

Маючи масштаб таких проблем, дірку в бюджеті, неможливо позичити на відкритому ринку грошей. Так от відновлення кроків по скороченню розриву дірки в бюджеті,  це позитивні сигнали.

Я очікував би більш решучих рішень, бо ця дірка залишається досить великою.

- Чому в країні не було за цих пів року реформ, пане Максюта?

- Україна дійсно прийняла декілька важливих рішень, які можна назвати реформами. Насамперед, у сфері створення бізнес-середовища. Але країна, яка воює, їй важко робити швидкі реформи, бо реформи потребують фінансування. Реформи за безплатно не бувають.

Євросоюз говорив, що готовий дати гроші на реформи. Ми говоримо про якісь довготривалі речі, а люди розчаровані, ціни ростуть, гривня падає. Всі чекають перемін, перемін немає.

- Сьогодні залучено вже понад 10 мільярдів. Нам дійсно допомагає Європейський союз, нам допомагають донори.

Але це позичання коштів, це фінансування. Головне, що нам треба зробити, нам треба відновити виробництво, тому що ВВП падає, а  це є основою бюджету, це є основою стабільності гривні.

Треба, щоб суди правильно судили. Треба, щоб підприємці мали доступ до дозволів і фінансування.

Чому це не було зроблено за минулі пів року, пане Максюта? Це багатий час, і це шанс, який ми втрачаємо.

- Знову ж таки, я не можу сказати, що не було нічого зроблено. Зрозумійте, що одночасно воювати і робити радикальні ліберальні реформи дуже складно.  Саме під це дають гроші, саме під це дають фінансування.

Але Грузія це робила, і Ізраїль так живе все життя.

- Сьогодні ми плануємо провести донорську конференцію, і під цю конференцію буде розроблена програма реформ, яка почнеться в цьому році і буде до 17-го року, і там все буде по кроку виписано, яким чином ми будемо далі.

Пане Вікторе, а якщо ви були б зараз в уряді, як би ви діяли?

- Проблеми, які ми переживаємо на Сході і в Криму і в економіці дуже пов’язані. Я ніколи не поділяю позиції, що треба одне робити, потім друге. І одне, і друге треба робити одночасно. В нас шанс є, немає ситуації без виходу. Країна зобов’язана використати його.

Ситуація, на мій погляд, складається дуже добре для прориву. Але я почув, ще одну тезу у сюжеті із Європи, і вона мене турбує. Те, що угода з ЄС відкладена – не правда.  Угода з Європейським союзом не відкладається.  Угода вже вступила в силу.

До ратифікації Європейський союз в односторонньому порядку ввів режим вільної торгівлі в Україні.

Для того, щоб його продовжити, треба було ратифікувати угоду. Україна отримає доступ і надалі, не тільки до 1 листопада, до європейських ринків. Але угода передбачала другий пункт, що  Україна відкриє свої ринки для європейських товарів. 

Так от у цій частині Європа погодилась, що ми не будемо вимагати від України зниження мит негайного на європейські товари.

Україна від цього нічого не програє. Україна доступ до європейських ринків отримує і отримала. Але взамін Україна отримає мита і додаткові доходи бюджету і захист вітчизняних виробників. Єдиний черв’ячок, який у мене сидить.

Це проблема європейських партнерів, Україну ця проблема ніяк не зачипає.  Європа погодилась на вимоги сторони, яка взагалі не має ніякого відношення до цих угод.

Але я ще раз хочу наголосити, що угода в тому варіанті,в якому вона була підписана, вступить в силу.