|
Видео 17.8 Мб: Мета б╕льшост╕ конгресмен╕в - працювати на велику Америку, як би пафосно це не звучало.
Вони винаймають дешев╕ квартири ╕ не пере╖жджають до столиц╕ з╕ сво╖х м╕ст ╕ м╕стечок. Вони не мають службового авто. Вони не захищен╕ ╕мун╕тетом в╕д крим╕нального пересл╕дування. Будь-який виборець завжди ма╓ змогу з ними зустр╕тися. Вони справд╕ дослухаються до настанов тих, хто за них голосував. ╤ чесно намагаються реал╕зувати об╕цянки, як╕ давали виборцям.
Н╕, це не казка про укра╖нських народних депутат╕в. Нав╕ть не фантастичний прогноз того, якими народн╕ обранц╕ можуть стати через сто рок╕в. Це сьогодн╕шня реальн╕сть, але для Сполучених Штат╕в Америки. Вони - це американськ╕ конгресмени. Слуги народу, який ╖х обрав. Щонед╕л╕ "Подробиц╕ тижня" розпов╕дають про те, чим живе укра╖нський парламент. Сьогодн╕ ви ма╓те змогу пор╕вняти. Законодавча влада по-американськи - у спец╕альному матер╕ал╕ Максима Драбка.
Кап╕тол╕й. Тут розм╕щу╓ться Конгрес Сполучених Штат╕в. Поруч пасуться гуси. ╥х н╕хто не ч╕па╓. Вони гордо об╕дають. Якщо на них п╕дняти руку - чекатиме величезний штраф ╕ арешт. Гусей захища╓ закон, а закони в Америц╕ поважають. Законодавча г╕лка влади США зародилася у XVII стор╕чч╕.
Максим Драбок, кореспондент:
- Саме тут, у старовинному Джеймстаун╕, штат В╕рджин╕я, чотири стол╕ття тому колон╕сти заснували першу у Новому Св╕т╕ систему представницького управл╕ння, яка стала праобразом сучасного американського Конгресу.
Тут збиралися перш╕ депутати. Американц╕ в╕дтворили атмосферу тих час╕в.
А це вже сучасн╕сть. Т╕м Уолц - конгресмен-демократ з М╕ннесоти. 20 рок╕в був вчителем. Пот╕м йому здалося, що кра╖на руха╓ться не в тому напрямку, ╕ вир╕шив стати депутатом. Перем╕г конкурента, якого вже 5 раз╕в обирали в╕д його округу до Конгресу.
Т╕м Уолц, конгресмен-демократ (штат М╕ннесота):
- У мене нема╓ машини. Тут у Вашингтон╕ я ходжу п╕шки. Коли повертаюсь до свого округу, я використовую власну машину ╕ сам плачу за бензин. Я переконаний, що треба бути якомога ближчим до людей.
Ми попросили пом╕чника конгресмена показати його квартиру у Вашингтон╕. Американський депутат не отриму╓ в╕д держави квартиру безкоштовно. Все за сво╖ грош╕.
Т╕м Уолц оренду╓ це помешкання за п╕втори тисяч╕ долар╕в на м╕сяць. Тут л╕жко, маленький диван та ще менша кухня з порожн╕м холодильником. Конгресмени не пере╖жджають з родиною у столицю. Вони працюють у Вашингтон╕ лише три дн╕ на тиждень ╕ пот╕м повертаються назад в округ.
Виборц╕ в╕льно можуть зустр╕тися з╕ сво╖м депутатом. Ось, наприклад, мама з донькою прогулюються по парламенту. Вони при╖хали до Вашингтона на екскурс╕ю ╕ вир╕шили подивитись, як захища╓ ╕нтереси виборц╕в конгресмен в╕д ╖хнього округу.
- Добрий день! Ми з М╕ннесоти. Мене звуть Мел╕са.
- Дуже при╓мно. Ласкаво просимо до оф╕су конгресмена Уолца.
Сп╕лкування з виборцями - важлива частина обов’язк╕в американського конгресмена. Депутат збира╓ ус╕ кращ╕ ╕де╖ докупи ╕ да╓ ╖м законодавчу ╕н╕ц╕ативу. Б╕ля каб╕нету кожного депутата - книга для пропозиц╕й та величезн╕ пакунки з поштою в╕д виборц╕в.
А так виглядають кулуари Конгресу - м╕кс ╕з депутат╕в, турист╕в ╕ статуй видатних д╕яч╕в Америки. Ось л╕дер б╕льшост╕ пряму╓ на зас╕дання ╕, не зупиняючись, да╓ ╕нтерв’ю журнал╕стам. П╕д Кап╕тол╕╓м - ц╕ле п╕дземне м╕стечко з тунелями до р╕зних парламентських буд╕вель. Можна полагодити взуття, пооб╕дати або придбати що-небудь.
Американський конгрес склада╓ться з двох палат: Палати представник╕в та Сенату. У Сенат╕ 100 член╕в - по два в╕д кожного штату строком на 6 рок╕в. У Палат╕ представник╕в - 435 конгресмен╕в, ╕ ╖х переобирають кожн╕ два роки.
Змагаються дв╕ основн╕ парт╕╖ - Демократична ╕ Республ╕канська. Вт╕м, парт╕йних списк╕в нема╓ - в Америц╕ мажоритарна система, тобто хто набрав б╕льше голос╕в, той ╕ став депутатом. К╕льк╕сть округ╕в - пропорц╕йна населенню. В╕д великих штат╕в можуть обиратися по 30 ╕ б╕льше депутат╕в. В╕д малих - по два-три.
Джим Герлах - опозиц╕онер. Республ╕канц╕ у цьому скликанн╕ - менш╕сть. В╕н розчарований. Каже, демократи ╕ республ╕канц╕ могли б працювати разом краще ╕ ухвалювати сп╕льн╕ р╕шення. Проблеми, схож╕ з укра╖нськими - опозиц╕╖ майже не дають впливати на процеси у парламент╕.
Джим Герлах, конгресмен-республ╕канець (штат Пенсильван╕я):
- Ус╕ ц╕ 200 депутат╕в у меншост╕ - вони не мають жодно╖ можливост╕ пропонувати поправки, аби покращити ухвалюван╕ закони. Ми в╕дчува╓мо, що нас усунули в╕д процесу прийняття р╕шень. Це треба реформувати, адже незалежно в╕д того, хто при влад╕ - демократи чи республ╕канц╕, ус╕ мають брати участь у виробництв╕ продукту, що виходить з Конгресу.
В американському Конгрес╕ хто ма╓ б╕льш╕сть, той ╕ форму╓ порядок денний. Б╕льш╕сть демократ╕в не да╓ ходу ╕н╕ц╕ативам республ╕канц╕в. Так само було, коли республ╕канц╕ були у б╕льшост╕. Вт╕м, н╕коли в ╕стор╕╖ Конгрес не розпускали, а зас╕дання парламенту не зривали, каже Денис Баз╕левич - ╓диний укра╖нець, що здобув право в╕д програми обм╕ну Фулбрайт протягом року вивчати досв╕д американського Конгресу зсередини.
Денис Баз╕левич, сп╕вроб╕тник Конгресу:
- Що мене вразило - це цив╕л╕зован╕ стосунки м╕ж б╕льш╕стю та опозиц╕╓ю, коли члени Конгресу не можуть соб╕ дозволити блокування трибуни або штурмування оф╕су сп╕кера. Вони знають, що ╖х одразу ж покажуть на телебаченн╕ ╕ п╕сля зак╕нчення двор╕чного терм╕ну перебування у влад╕ виборц╕ за них просто не проголосують.
Американц╕ кажуть, що секрет ефективност╕ ╖хньо╖ влади - у конкуренц╕╖. Республ╕канц╕ змагаються з демократами, Палата представник╕в з Сенатом, Конгрес з президентом.
╤, найголовн╕ше, дуже розвинут╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖. Вони тиснуть на владу, не дають ╖й забувати про народ у сво╖х суперечках ╕ вимагають результату.
Американськ╕ конкресмени не женуться за посв╕дченням депутата, щоб мати змогу розвинути св╕й б╕знес чи сховатися в╕д прокуратури. ╤мун╕тет дуже обмежений. Конгрес не захистить в╕д крим╕нальних пересл╕дувань. ╢диний ╕мун╕тет: ви не потрапите до суду за те, що ви говорите у Конгрес╕, за вашу законодавчу д╕яльн╕сть, але не за корупц╕ю ╕ хабарництво.
Уолтер Олезек, експерт з питань Конгресу:
- Законотворц╕ тут у Конгрес╕ мають три головн╕ обов’язки. Перший - творити закони. Другий - представляти ╕нтереси виборц╕в, як╕ в╕дправили ╖х у Вашингтон, ╕ трет╕й - наглядати за виконавчою г╕лкою влади, м╕н╕страми, щоб мати певн╕сть, що закони виконують.
Головний прив╕лей, який ви отриму╓те, ставши конгресменом, - право найняти св╕й оф╕с, каже Уолтер. На утримання оф╕су одного депутата за р╕к витрачають понад м╕льйон долар╕в. Це зарплата сп╕вроб╕тник╕в, пошта та ╕нш╕ витрати, передус╕м - на роботу з виборцями.
Мета б╕льшост╕ конгресмен╕в - працювати на велику Америку, як би пафосно це не звучало. Депутати хочуть в╕дчувати себе корисними ╕ реально покращувати життя сво╖х виборц╕в та гусей б╕ля Кап╕тол╕ю.



Комментарии: 0
(показать)