Подробности-ТВ

Тиснути, доводити, переконувати, іноді погрожувати або - впливовий засіб - заплатити. Усім цим уміло користуються вітчизняні політики, аби просувати інтереси власного бізнесу чи бізнесу тих, хто цим політикам платить. В Україні сказати, що народний депутат лобіює в парламенті чиїсь інтереси - це означає фактично звинуватити його у корупції. Хоча переважно так і є.

А от у США цей термін взагалі не має негативного значення. Лобізм - це коли фінансово-промислові групи чи неурядові організації тиснуть на парламент задля ухвалення потрібних їм законів. В Америці ще в середині минулого століття лобізм був узаконений і чітко регламентований.

Лише офіційно зареєстрованих лобістів у Вашингтоні - 30 тисяч. Реальна цифра - майже 100 тисяч. Ще одна цікава річ - закордонний лобізм. Ви знаєте, як Америка купила Аляску? Так от, саме на початку 19-го століття Росія найняла американського екс-сенатора. Той зробив все, щоб Сполучені Штати купили півострів. Як відомо, лобіст зі своїм завданням впорався. Тепер Аляска - найбільший американський штат. Як можна досягати мети без хабарів - на замітку українским політикам матеріал Максима Драбка.

Як вийти із тіні? Досвід американського лобізму.

Лише офіційно зареєстрованих лобістів у Вашингтоні - 30 тисяч. Реально ж майже 100 тисяч. Центр індустрії лобізму знаходиться на К-стріт. Тут на кожному кроці офіси лобістів. Щорічно на їх послуги витрачають понад три мільярди доларів.

Ось так працюють лобісти: постійні розмови, постійні ділові зустрічі. Майже у кожному вікні переговори. Це теж один із варіантів їх проведення. Переходячи дорогу, чоловіки про щось домовляються, аби їх ніхто не чув. Ненсі Джонсон - одна з найдосвідченіших лобістів Вашингтона, у минулому конгресмен. На стінах результат її діяльності - подяки від Рейгана, Клінтона і Буша за просування важливих законопроектів в галузі охорони здоров’я.

Ненсі Джонсон, лобіст:

"Законодавство - це турбота про те, що слугуватиме всій нації. Лобісти допомагають конгресменам побачити, що буде корисним для їхнього округа, а що - для всієї країни".

Лобізм - це право американців згідно з першою поправкою до Конституції. Вона гарантує як свободу слова та віровизнання, так і можливість звертатися до уряду з петиціями для задоволення скарг.

Джеймс Тербер, директор центру досліджень з питань конгресу та президента:

"Ви можете об'єднатися навколо будь-якої ідеї, взагалі будь-чого. Ґудзики, взуття, вода, електрика. За атомну енергетику, проти атомної енергетики. Після Чорнобильської аварії це дуже впливова організація у США. Ми маємо понад мільйон різноманітних груп за інтересами".

Лобістів, які захищають їхні інтереси, умовно можна поділити на чотири групи. Лобісти асоціацій. Вони обстоюють права представників певної галузі чи професії, обєднаних в асоціацію, наприклад, перевізників піци. Лобісти груп. Вони дбають про громадські інтереси - від захисту прав жінок до захисту прав бджіл. Корпоративні лобісти. Вони просувають інтереси корпорацій та компаній на ринку державних закупівель, борються за бюджетні кошти і зменшення податків. Іноземні лобісти. Вони репрезентують інтереси інших країн. В Америці дуже впливове ізраїльське лобі, а останнім часом - з розвитком торгівлі - набирає обертів китайське лобі - для просування товарів з Піднебесної.

Денис Базілевич, співробітник конгресу:

"Американці переконують, що лобізм виник у Вашингтоні в 19-му столітті саме за часів президента Гранта, коли дружина забороняла йому палити у Білому домі. Тож він приходив до найближчого готелю, заходив у лобі, сідав у крісло, замовляв віскі і був доступний до спілкування. Так і виник лобізм. В Україні це сприймається як підкуп та хабарництво, тоді як тут в Америці це є ефективний захист інтересів як бізнесу, так і громадськості. І щоб такі механізми були дієвими й в Україні, необхідно впровадження на законодавчому рівні зрозумілих правил гри".

Вони дуже прості. Конгресмен за рахунок лобіста не може жити в розкішному номері, як-от ці апартаменти Кеннеді у готелі поруч з Білим домом. Не можна брати жодних подарунків, літати не за свій рахунок. Крім того, вважатиметься хабарництвом, якщо за конгресмена заплатять у ресторані чи кафе, навіть за хот-дог. Є лише один спосіб віддячити американському депутатові грошима - зробити внесок у його майбутню передвиборчу кампанію, каже Патрік Гріффін, колишній помічник президента Клінтона із законодавчих справ, а нині лобіст.

Патрік Гріффін, лобіст, директор Інституту адвокатури:

"Процедура має бути прозорою і підкріпленою офіційними документами. Ви фіксуєте, скільки грошей дали, і конгресмен також фіксує ту саму суму. Ви не можете просто дати 10 тисяч доларів, щоб ніхто не знав. Усе записується - інформація доступна для громадськості в будь-який час".

Перевіримо. Марсі Каптур - конгресмен-демократ від штату Огайо. Вона входить у конгресі до так званого Ukrainian Caucus. Це українські збори американських депутатів, які просувають інтереси України. На сайті Федеральної виборчої комісії США є інформація про кожного конгресмена. Вводимо Марсі Каптур і дивимось, хто і скільки давав грошей на її передвиборчу кампанію. Одна людина на підтримку улюбленого кандидата може пожертвувати максимум 2300 доларів, одна корпорація - 10 тисяч доларів. Ці гроші можуть бути використані лише для наступної передвиборчої кампанії, їх не можна просто покласти собі у кишеню. Марсі Каптур радить Україні обмежити внески спонсорів передвиборчих кампаній. Це не мають бути кошти місцевих олігархів або іноземців.

Марсі Каптур, конгресмен-демократ (штат Огайо):

"Грубі гроші мають бути поза процесом. Треба контролювати великий капітал, особливо в державі, яка не так давно стала незалежною. Тому що сили з-за кордону намагаються "купити" ваших політичних лідерів, а це дуже небезпечно, бо тоді країна не належатиме власному народові".

Два в одному: і депутат, і лобіст. Така практика в Америці також можлива. Шейла Хіксон тут в Аннаполісі, штат Меріленд, три місяці на рік працює у місцевій раді, а інші 9 місяців займається лобізмом у Вашингтоні.

Шейла Хіксон, лобіст і обраний посадовець (штат Меріленд):

"Тут, на рівні штату, все дуже швидко - лише 90 днів. Слухання законопроекту, переговори з лобістами і голосування. А у Вашингтоні я лобіювала закони по 7 років. Ця робота забирає надзвичайно багато часу".

Згідно із законом, Шейла не може займатися лобізмом у рідному штаті та представляти інтереси компаній з Меріленду. Вона лобіює федеральний уряд. Їй платять підприємства оборонної галузі, щоб вона домовлялася про держзамовлення на їхні батареї для супутникових антен та іншу військову продукцію. В Аннаполісі вона депутат, і тут уже місцеві лобісти намагаються впливати на неї. На регіональному рівні доступ до народних обранців значно ширший, і займатися лобізмом можна просто на вулиці.

Це не лише посмішки, це підтримка дружніх взаємин - і водночас просування власних інтересів.

Зарплата конгресмена - 169 тисяч доларів на рік. Це 14 тисяч на місяць. Зарплата ж лобіста в середньому 30-40 тисяч на місяць з одного клієнта. Плюс замовник оплачує ще й рекламу в пресі, проведення соціологічних опитувань та інші видатки. Загальні витрати можуть сягати кількох мільйонів. Корупційні скандали також є. Фігурант однієї з останніх гучних справ - лобіст Джек Абрамофф. Він підкуповував конгресменів, ухилявся від сплати податків та дурив вождів індіанських племен, які тримали казино. Нині сидить у в'язниці. Фінансових махінацій у цьому бізнесі не уникнути, але лобізм в Америці, порівняно з іншими країнами, вже вийшов з тіні. Це легальний бізнес із визначеними правилами гри.