|
В Укра╖н╕ не так все й погано - головне вибрати правильний приклад для пор╕вняння. Уяв╕ть, наприклад, життя в африканськ╕й Л╕бер╕╖.
Тут людям доводиться покладатися на силу дух╕в предк╕в, ╕ в 21 стор╕чч╕ жити майже в умовах перв╕сного ладу. Бо ╕ншого не дано. Л╕бер╕я означа╓ "Земля свободи". Однак сьогодн╕ ця назва звучить нищ╕вною ╕рон╕╓ю. Маленька кра╖на на зах╕дному узбережж╕ Африки до краю спустошена кровопролитною 16-р╕чною громадянською в╕йною, яка забрала життя третини населення. В╕йна ск╕нчилася, але голод ╕ хвороби продовжують вбивати людей. Л╕бер╕йц╕ рятуються в╕рою в прадавню рел╕г╕ю - Вуду, та щоб якось вижити - об'╓дну╓ться у комуни. Руслан Ярмолюк на власн╕ оч╕ побачив, як живуть сьогодн╕ в африканських джунглях.
Свобода п╕шла з цього острова. Голод - ось справжн╓ обличчя ц╕╓╖ африкансько╖ кра╖ни. Ця ж╕нка нещодавно танцювала п╕д культов╕ барабани Вуду. Тепер вона баптистка й танцю╓ п╕д християнськ╕ п╕сн╕ на овочевому ринку в комун╕.
Емануела Ероза, м╕сцева мешканка:
"Люди вже р╕дше звертаються до шаман╕в, не тримають вдома маски дух╕в, а коли хвор╕ють - йдуть до церков ╕ священник╕в".
Одна маска - одне обличчя. Прообразом може бути ╕ живий, ╕ мертвий. Це маска доброго духа - Лоа. Тридцятир╕чний р╕зьбяр витесу╓ ╖╖ для турист╕в. Але про те, що це обер╕г, при╖ждж╕ не знають.
Джейм Новела, р╕зьбяр масок:
"Я роблю т╕льки маски. ╤нод╕ культов╕. Але т╕льки добрих дух╕в. Поганих виготовляти небезпечно".
З кожно╖ продано╖ маски р╕зьбяр ма╓ в╕дсоток. А торговець духами св╕й. Покупц╕ натом╕сть отримують небезпечний товар.
Емануель Пез╕, торговець масками:
"Маски мають сво╓ життя. Культов╕ не варто прикладати до обличчя. Можна захвор╕ти. А тому вони р╕зняться в ц╕н╕. ╢ маски по 5 долар╕в, а ╓ ╕ по 50".
Духи джунгл╕в люблять чистоту. Про не╖ дбають ж╕нки-дв╕рники. У комунах - це особлива каста. З в╕ником, у танку, дв╕ч╕ на день вони вим╕тають пошесть з усього поселення.
Хелен Рабас╕, м╕сцевий мешканець, дв╕рник:
"150 ж╕нок п╕дм╕та╓ наше село. Це можуть робити лише ж╕нки. Це ц╕лий ритуал. Ми завжди сп╕ва╓мо ╕ танцю╓мо. Так робили наш╕ предки".
Пращури жили племенами, нащадки - сучасн╕ л╕бер╕йц╕, живуть комунами. Щоб подолати голод ╕ джунгл╕ л╕бер╕йц╕ об'╓днуються в общини.
Ебон╕зо Опалас╕, м╕сцевий мешканець, р╕зьбяр:
"Тут ч╕ткий розпод╕л прац╕. Хтось готу╓ ╖жу, дехто догляда╓ д╕тей, решта займаються ╕ншою роботою. На комуну з╕ 100 людей заробля╓мо десь 450 долар╕в".
Цих грошей вистача╓, аби купити рису ╕ трохи одягу. У ц╕╓╖ ж╕нки 18-ро д╕тей. Меню традиц╕йне. Зранку, в об╕д ╕ увечер╕ - рис. У нед╕лю - риба.
Ал╕с Зо╕, м╕сцева мешканка:
"У мене велика с╕м'я. Я готую на день великий казан юшки з рису та кукурудзи. ╤ так 6 дн╕в на тиждень".
В╕д голоду ╕ хвороб у велик╕й комун╕ щороку помира╓ до ста чолов╕к. Народжу╓ться удв╕ч╕ б╕льше. Тут природний в╕дб╕р. Виживають найвитривал╕ш╕.
Свою дванадцяте дитя ця ж╕нка народила вдома у 37 рок╕в.
Джозеф╕н Кей, м╕сцева мешканка:
"Я сво╖х д╕тей народжувала вдома. Тут ус╕ так роблять. Два малюки померли. Л╕карня одна, ╕ до не╖ дуже далеко".
До шпиталю треба йти к╕лометр╕в зо 20.Транспорту в сев╕л╕╖ нема╓, власне як ╕ нормальних дор╕г. У госп╕тал╕ п'ять л╕жок ╕ два л╕кар╕ з Червоного Хреста.
Самуель Есвуляба, л╕кар Червоного Хреста:
"Медикамент╕в та обладнання катастроф╕чно браку╓. Л╕ки купу╓мо за сво╖ грош╕. Трохи перепада╓ в╕д Червоного Хреста".
М╕сцев╕ дос╕ в╕рять у силу дух╕в Вуду, але сво╖ життя дов╕ряють цим двом л╕карям. А зц╕лен╕ замовляють у р╕зьбяр╕в маски з обличчями медик╕в. Люди впевнен╕: якщо хтось у с╕м'╖ занедужа╓ - духи л╕кар╕в ╖м допоможуть.
Комментарии: 0
(показать)