Україну накриє хвиля безробіття? [ Редагувати ]

На тлі загострення економічної кризи криза політична відійшла на другий план. До цього часу політики робили ставку на обіцянки людям, і всі гроші, які надходили до бюджету, вони майстерно обіцяли то одним, то іншим. А тепер надходження до бюджету стрімко скоротилися, і політики опинилися у незвичній для себе ситуації.

Обіцяти вони готові, але не мають, чим ці обіцянки віддавати. Тож, українські політики вимушені домовлятися. Це вони продемонстрували минулого тижня. У Верховній раді здоровий глузд не міг перемогти особисті інтереси політиків аж до п'ятничного вечора. Антикризовий законопроект, навколо якого два останні тижні точилися постійні чвари з блокуванням парламентської трибуни, таки був проголосований. Свої голоси "за" віддали екс-коаліціянти - НУ-НС та БЮТ - і депутати-литвинівці.

Однак про відновлення "демократичної коаліції" не йдеться. Колишніх союзників і досі розділяє указ про дострокові вибори, такий незручний для "бютівців". Питання ж про те, коли відбудуться вибори і чи відбудуться взагалі, і досі лишається відкритим.

А що дає країні "антикризовий" документ? В першу чергу - це створення стабілізаційного фонду, за рахунок якого можна буде забезпечити необхідний запас міцності для банків та відновити довіру до них. Це також можливість отримати фінансову допомогу від Міжнародного валютного фонду на суму у шістнадяць з половиною мільярди доларів. Це - першочергові інвестиції у виробництво. Вони допоможуть зберегти робочі місця. А тенденція до їх втрати вже спостерігається.

На сьогодні у вимушені відпустки відправлені 25 тисяч українців. За песимістичним прогнозом Федерації роботодавців, таких людей може бути до чотирьох мільйонів, причому найбільш загрозлива ситуація зі скороченнями виникає на промислових підприємствах. Пік звільнення може припасти на кінець зими, і держава до цього не готова.

Тему досліджував Геннадій Вівденко.

Безробіття в країні поки не лютує. В одному зі столичних центрів зайнятості відвідувачів не побільшало. Світова фінансова криза наразі зачепила тих українців, які стоять до неї дещо ближче - торговців цінними паперами та банківських працівників. От у їхній сфері йде так звана оптимізація.

Оптимізація персоналу до біржі праці довела. За неофіційними даними, економічна криза звільнила вже майже 10 тисяч робітників.

- Зареєструйте будь-ласка!

- Ваша спеціальність - банки та інвестиції? А, "білий комірець"! Для вас вакансій поки що немає.

Кількість вакансій для фінансистів зменшується щодня. Щоденно 3-5 компаній знімають свої заявки на пошук співробітників у цій рекрутинговій компанії. В її електронній базі даних - 100 тисяч резюме. Усі шукачі - це так звані "білі комірці" - менеджери середньої та вищої ланки.

Запит на банкірів, за даними агенції, знизився аж на 70%, Менше, але теж вагомо, постраждали спеціалісти в галузі страхування та охочі стати топ-менеджерами.

Директор агенції Марина Маковій каже, що фінансова криза змусила роботодавців причаїтися.

Марина Маковій, генеральний директор рекрутингової компанії:

- На 70% то, что сейчас происходит - это нервы. Владельцы компанпий, руководители бизнесов стараются не гнать лошадей, они стараются придержать свои финансовое проекты, потому что хотят переждать ситуацию и посмотреть, что будет дальше.

Це підтверджує і банкір Петро Барон. Він побачив, що ринок праці змінився: гонитва за кадрами, яка в країні тривала чотири роки, закінчена.

Петро Барон, голова правління комерційного банку:

- Поработал два-три месяца - о, мне предложили більше! - и пошел дальше. Сегодня эти времена прошли, и основной фокус на своих сотрудников, повышение их квалификации, рост внутри организации. Это будет, безусловно, дешевле, и для перпективы, безусловно, выгоднее для организации.

Дмитро Олійник з Федерації роботодавців України за спеціальною методикою вираховує кількість безробітних, які з'являться ближчим часом. В нього виходить 10% від працездатного населення. Запевняє, що єдиний вихід - державне замовлення на розвиток соціальної інфраструктури. Принаймні, так свого часу вчинили інші нині розвинуті країни.

- Це будівництво доріг, будівництво мостів, це сільське господарство. Є така "палочка-виручалочка" як Євро-2012.

Голова державної служби зайнятості сподівається на краще, але готується до гіршого. Більшість безробітних, за його оцінками, дасть сектор металургії та хімпрому через падіння світового попиту на їхню продукцію. Пік звільнень він очікує у лютому-березні наступного року.

Володимир Галицький, директор державної служби зайнятості:

- Мы имеем 520 тысяч человек, работающих в этих наиболее жестких отраслях, которые жестко пострадают от всемирного кризисна. Мы предполагаем, что процентов тридцать из них может в течение этих двух месяцев быть сокращены или уволены.

За песимістичними оцінками економістів, в Україні внаслідок світової кризи мають бути звільнені мінімум 400 тисяч робітників. На їхню підтримку бюджет має віднайти щонайменш один мільярд сто мільйонів гривень щорічно.

Поки для потенційно звільнених у фонді соціального страхування є лише 250 мільйонів гривень. Цього має вистачити, впевнена міністр соціальної політики Людмила Денисова. Її прогноз оптимістичний: через екномічну кризу безробіття зросте лише на один відсоток. Якщо ж звільнених буде більше, дірки будуть латати, виходячи з ситуації.

Людмила Денисова, міністр праці та соціальної політики України:

- Для того чтобы оперативно управлять этим процессом, для того чтобы уменшить страховые взносы в другие фонды, а увеличить фонд социального страхования и на поддержку безработных.

Універсальний метод порятунку на випадок втрати робити - кваліфікація. На цьому сходяться всі експерти і запевняють, що першою чергою звільнятимуть низькокваліфіковані кадри. Решта має залишитися біля робочих столів та мартенівських печей. Адже криза не означає, що українська економіка пише заяву на звільнення. На рік-два вона просто переходить на неповний робочий день. А тим, кому все ж не пощастить втриматись у штаті, спеціалісти радять писати заяву не за власним бажанням, а за узгодженням сторін або за статтею про скорочення. Так легше стати на облік на біржі праці і отримувати грошову допомогу. Поки це єдине, що може гарантувати держава.

Геннадій Вівденко, Акім Галімов, Сергій Килимник, "Подробиці тижня" телеканал "Інтер"