| Сообщить новость

Видео 11.3 Мб: Ф╕нансова криза ста╓ нев╕д'╓мною частиною нашого життя. Телеканал "╤нтер"
Ф╕нансова криза ста╓ нев╕д'╓мною частиною нашого життя. Тепер вона керу╓ економ╕кою ╕ пол╕тикою кра╖ни. Криза в╕дсунула на другий план призначен╕ президентом достроков╕ парламентськ╕ вибори ╕ цього року ╖х уже точно не буде, "вона" - змусила депутат╕в об'╓днуватися навколо антикризового законопроекту, "вона" викрила серйозн╕ прорахунки уряду, який був налаштований на зб╕льшення соц╕альних витрат, а не на розвиток промисловост╕.
Тепер наста╓ час розплати. В буквальному розум╕нн╕. А грошей - Нема╓.
╥х надасть Укра╖н╕ "М╕жнародний валютний фонд". Поки що це - головна антикризова новина - 16 з половиною м╕льярда долар╕в за потреби можна взяти в МВФ.
Таке хвилювання поясню╓ться тим, що в╕тчизняний зовн╕шн╕й борг становить понад 100 м╕льярд╕в долар╕в. ╤ м╕жнародн╕ кредитори побоюються, що Укра╖на просто не зможе повернути цих грошей - тож аби запоб╕гти дефолту, нам знову позичають.
Перший транш в╕д МВФ (4 з половиною м╕льярда долар╕в) п╕де в резерви Нацбанку, аби той стаб╕л╕зував курс гривн╕ (це - стане гарною новиною для ╕ноземних кредитор╕в).
Тим часом криза сама по соб╕ - входить у некеровану фазу. З кожним днем вона охоплю╓ дедал╕ б╕льше п╕дпри╓мств. Але найкритичн╕ша ситуац╕я нин╕ - в металург╕╖. У жовтн╕ п╕дпри╓мства галуз╕ були завантажен╕ на половину потужностей, у листопад╕ лише на одну п'яту. Не працюють на повну - "Азовсталь", "Мар╕упольський металург╕йний комб╕нат ╕мен╕ ╤лл╕ча", "Алчевський металург╕йний комб╕нат", "Запор╕жсталь", "Дн╕провський комб╕нат ╕мен╕ Дзержинського", - так само р╕зко скоротилося виробництво на "Арселор М╕ттал Кривий Р╕г" (це колишня "Кривор╕жсталь") - попри чутки, що й вона зупиня╓ться, на найб╕льшому метп╕дпри╓мств╕ поки все заперечують.
За останн╕ 3 м╕сяц╕ виробництво металопрокату в Укра╖н╕ скоротилося б╕льш н╕ж на половину, а те, що й виробили - накопичу╓ться на складах (лише в корпорац╕╖ "╤ндустр╕альний союз Донбасу" непроданого металу на п╕вм╕льярда долар╕в).
70 в╕дсотк╕в укра╖нсько╖ стал╕ ран╕ше продавали за кордон, а валюта в╕д ╖╖ продажу - надходила до Укра╖ни. Зараз метал майже не прода╓ться - тому й браку╓ долар╕в, а гривня слабша╓. В╕тчизняна економ╕ка перебува╓ у величезн╕й залежност╕ в╕д експорту. Половину нац╕ональних товар╕в та послуг, - прода╓мо за кордон.
╤ тепер ми можемо спостер╕гати таку картину - за прогнозами фах╕вц╕в МВФ, уперше за останн╓ десятил╕ття укра╖нська економ╕ка може мати спад "м╕нус три в╕дсотки". Насамперед - через пад╕ння експорту.
Але вже й нин╕ - дом╕ну╓ "╕мпорт". Якщо ми н╕чого не виробля╓мо, н╕чого не прода╓мо, то й, в╕дпов╕дно, "валюта" в кра╖ну - не надходить.
Натом╕сть, за "валюту" купу╓мо товари, як╕ завозяться в Укра╖ну. Ось чому склалася ситуац╕я - коли в кра╖н╕ в╕дсутн╕й долар (в╕н просто - вимива╓ться). Кр╕м того - один м╕льярд долар╕в у пан╕ц╕ за минулий м╕сяць скупили укра╖нськ╕ громадяни.
Для чого точно може бути використана допомога "МВФ" - так це для наповнення Укра╖ни новими доларами.
Але що ж робити самим п╕дпри╓мствам ╕ людям, як╕ поки що на них працюють? ╢диним виходом може стати налагодження внутр╕шнього ринку збуту ╖хньо╖ продукц╕╖. ╤ це вже клоп╕т держави, це клоп╕т уряду, який тепер ма╓ п╕длаштовуватися до умов, що дикту╓ "ф╕нансово-економ╕чна криза".





Комментарии: 0
(показать)