Подробности-ТВ

Ще один "антикризовий захід" від Кабінету міністрів - постанова за номером "366", - цього тижня вона зчинила мало не паніку між підприємцями. І це природно - адже суть постанови така - всі підприємці, які перебувають на єдиному чи фіксованому податку, з 1-го травня мають сплачувати ще понад 100 гривень до "Пенсійного фонду".

Так, сума начебто невеличка. Але для "малого бізнесу" вона непосильна - це в один голос заявляють самі "підприємці". Вони дають робочі місця українцям в час кризи і вимагають навпаки - зменшити податковий  тиск (так, як це робиться в інших країнах в кризовий період).

Та уряд Тимошенко вигадує нові податки. Законність їх - під великим питання. Адміністративний суд міста Києва буквально завалений позовами підприємців з усієї України до Кабміну. Якими можуть буди наслідки суперечливої постанови - ситуацію вивчав Роман Вінтонів:

Місто Лубни. Більшість мешканців райцентру працюють  на ринку. Першим ударом по їхньому заробІтку стала криза. З травня нова біда - урядова постанова номер 366.

Надія Рева, голова спілки підприємців міста Лубни:

Ця постанова 366, вона взагалі не повинна бути для малого бізнесу. Вона ставить малий бізнес на коліна, вона заставляє нас бути рабами у своїй власній державі.

Не лише торгівці на ринку постраждали від постанови. Перевізники по всій Україні зараз готуються до повномасштабної акції протесту, якщо постанову не скасують. Адже зараз вони працюють практично собі у збиток.

Згідно з постановою, всі підприємці, які обрали єдиний податок, як спосіб оподаткування, мають ще додатково сплачувати щонайменше 123 гривні до пенсійного фонду - за себе та за родичів. Ми звернулись до кабінету міністрів, щоб нам пояснили мотивацію прийняття цієї постанови. Відповіді немає досі.

Тим часом відповідь є у Ксенії Ляпіної - заступника комітету ВР з питань підприємництва. Спроби зідрати з когось мільярд-другий, - розповідає депутат ВР Ксенія Ляпіна, - почались в кінці минулого року - після того, як уряд призначив доплати до пенсій шахтарям. Парламент тричі не пропускав законопроекти, що містили подібні зміни до пенсійного законодавства.

Ксенія Ляпіна:

Це був законопроект депутата з БЮТ Бондаренка. Він був розглянутий і відхилений Верховною радою. Потім двічі розглядалась пропозиція вже від уряду, офіційно подана з намаганнями встановити розмір цього внеску.

І ось зараз вчетверте уряду вдалось таки змусити підприємців наповнювати пенсійний фонд, але не законопроектом, а постановою уряду.

Зараз на лубенському ринку зачинений контейнер - не дивина. Чимало продаються. Деякі продавці перестали їздити по новий товар, бо немає за що його купити. Минулосезонний крам розпродують майже за безцінь.  Щоб скасувати постанову, яка вбиває малий бізнес, підприємці вже подали тисячі позовів в адмінсуд Києва на кабмін. Теоретично, скасувати дію постанови просто, адже її зміст суперечить цілому ряду законів.

Ксенія Ляпіна:

Проект постанови не проходив оприлюднення, обговорення, не проходив навіть погодження в держпідприємництва.

Ось перелік лише деяких невідповідностей. Постанова уряду суперечить Конституції України, яка встановила, що зміни до системи оподаткування регулюються тільки законами України, а не постановою, як це зробив уряд Тимошенко.

Постанова суперечить указу президента, який звільняє від усіх зборів тих підприємців, які працюють на єдиному податку.

Постанова суперечить Закону України, за яким всі зміни до системи оподаткування набирають чинності тільки з початку нового бюджетного року, а не з дати прийняття.  Тим часом, як постанова уряду набрала чинності з 1-го травня.

Розставити крапки над "і" у дискусії про 366 постанову повинен Мінюст. І ось його офіційне пояснення. У ньому йдеться, що постанова "потребує врегулювання, шляхом внесення зімін до закону україни про пенсійне страхування. В перекладі з канцелярської на українську це означає, що постанова не відповідає закону.

Роман Вінтонів, Віталій Мельник, Олексій Шматов, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер".