Добровольці з Європи приїхали на Донбас захищати Україну (відео) [ Редагувати ]

За останні два місяці в Україні створено 30 батальйонів з добровольців. І це не звичайні військові підрозділи. Наприклад, у батальйон "Донбас" - записалися грузини. У батальйоні "Азов" - воюють двоє шведів. І німець - 22-річний історик, родина якого - з України. Дуже різні люди одягли зараз бронежилети - кинувши хто університет, хто приватний бізнес, щоб боротися за Україну. Історії тих, хто сьогодні на передовій - у наступному матеріалі.

- На самом деле, человеческая жизнь бесценна. Ну, это как монета, у нее есть орел и решка. Человек готов отдать все, чтобы ее сохранить, а с другой стороны она не стоит ничего. Одна пуля с под Калашникова, стоимостью в гривна 25 копеек может решить судьбу человека.

Йому всього 22. Він народився в Україні, у 18 - переїхав до Німеччини. Хотів стати істориком, а тепер історію творить сам - на своїй Батьківщині.

- Наверное звучит это немножко странно, но какой-то зов чести, что ли… Не мог я сидеть где-то там спокойно на диване, когда здесь люди гибнут, защищая страну, где я родился.

Своє ім'я боєць добровольчого батальйону "Азов" просить не називати. Скромний, інтелігентний, начитаний.

- Я себе этого даже представить не мог. Потому, что в Европе, на самом деле, все спокойно, все стабильно. Мне казалось, что я могу предсказать свое будущее на год, на два, на три вперед. Что закончу учебу, найду какую-то работу, буду работать, что все буквально, просто стабильно, видно, как на ладони. Но оказалось, что жизнь преподносит свои сюрпризы.

А ім'я цієї дівчини знають не тільки в Україні. Відео, де її допитують терористи, одне з тих, яке найбільш переглядають в інтернеті. Киянка Надя Савченко. Вона могла стати відомим модельєром або журналістом - опановувала обидві спеціальності. Але обрала зовсім інше - військові вертольоти. Вона - штурман-оператор МІ-24. Хоробрість і патріотизм - з гордо піднятою головою Надя навіть у полоні.

19 червня терористи захопили восьмеро бійців батальйону "Айдар". Серед добровольців, які в ньому воювали, була й Надя.

Терористи торгуються з українською владою - льотчицю готові обміняти. Одну дівчину - на чотирьох бойовиків.

Тетяна тремтячими руками розвішує фотографії молодшого брата на двері під'їзду. Артем Санжаровець жив тут, у Дніпропетровську. Був токарем, став десантником і загинув в аеропорту Луганська. Він з іншими військовими летів у тому самому ІЛ-76, який збили бойовики.

Тетяна, сестра загиблого Артема:

- И теперь у его любимого племянника, которого зовут Тимур, у нас были в семье Тимка и Темка, ну, вот остался теперь Тимка. У него теперь есть не один ангел-хранитель, а 49. И ни каких-нибудь, а 49 воинов-десантников.

У двадцять п'яту Дніпропетровську десантну бригаду двадцятип'ятирічний Артем записався добровольцем. На передову пішов - разом із чоловіком сестри. Але додому повернувся лише Микола.

Ірина не розлучається з телефонами ні на секунду. В одній руці її власний, в іншій - чоловіка. Після того, як його мобілізували і відправили на передову - вона живе ніби у сні.

- Мы спим с телефоном, мы спим с компьютером, мы спим с новостями, мы спим с бегущей строкой в новостях в телевизоре. Ну, вот, друзья постоянно звонят, но к сожалению, это все, что осталось. - С ним связи нет? - Ну, вот, набираем, набираем…

Чоловік Ірини - телевізійник. Не раз бував у гарячих точках по всьому світу. Ніхто й ніколи не міг уявити, що ризикувати життям і рити окопи доведеться у себе вдома.

Вона не хоче називати ім'я чоловіка, і не показує його фотографії. Боїться сказати зайве, щоб не нашкодити. Каже - він служить у батальйоні "Київ".

- Ребята все больные там, потому, что идут дожди, они спят прямо в канавах, там нет ни антибиотиков, там нет ни элементарных лекарств. У ребят нет ни бронежилетов. Они передают бронежилеты. Отстоял-передал, отстоял-передал. Просто жалко ребят… Жалко ребят. Меня интересует, где дети, зятья наших депутатов? Где сами депутаты?

- До вечора пролунав довгоочікуваний дзвінок. Усього кілька слів - зі мною все добре - від серця відлягло...

Двадцятидворічний історик із Німеччини пише власну історію. У перервах між боями. Про таких, як і він. Учених, робочих, лікарях, які в одну мить стали військовими.

- Я бегаю по городу с автоматом, стреляю в сепаратистов, работает зенитная установка, зушка, из окон вылетают стекла, бегают люди какие-то, раненые, моему товарищу оторвало руку у меня на глазах. Но это все начинаешь осознавать где-то завтра, послезавтра, уже на второй день. А там это тяжело осознать просто… Я хочу участвовать в этом. Быть частью той силы, что освобождает нашу страну. У меня отец тоже сейчас собирается ехать на фронт. Записался в один из этих батальонов. Ну, конечно, маме это не сильно нравится. Но идет война. Что поделать?

Олена Мітясова, Олена Механік, Наталія Грищенко, Руслан Смещук, телеканал "Інтер".

Як повідомляли podrobnosti.ua, комбат "Донбасу" набирає добровольців у батальйон "Крим".

Раніше з добровольців на Майдані батальйон "Донбас" зібрав чотири автобуси мобілізованих.