Поранений на війні Олег Толмачов мріє знову стати на ноги (відео) [ Редагувати ]
Після запеклих боїв за визволення України залишилися сотні поранених, покалічених бійців.
В нашому наступному сюжеті історії тих, кому пощастило вижити у пеклі війни, але складно призвичаїтися до повсякденного життя.
Яке воно життя після війни дивіться у матеріалі кореспондента Подробиць Максим Кошелєв.
Призваний був 12 травня 14 року в цьому році згідно указу Президента.
- А коли поранення отримав?
- Поранення отримав теж 12 числа, але у вересні.
Відтоді рядовий 14-го батальйону тер-оборони Олександр на лікуванні. Контузія і гематома на нирках від осколка великокаліберної міни врятував бронежилет.
Про свої післяфронтові поневіряння Саша розповідає неохоче. Поки лежав у лікарні, лікували безкоштовно. А от коли виписали, всі витрати стали його особистою турботою.
"Фінансова сторона кусається і дуже, і що саме цікаве - це далеко не кінець, враховуючи той факт, що направляють в Київський інститут нейрохірургії", - розповів учасник АТО Олександр.
Таких, як Сашко зараз сотні. Держава, як правило, забезпечує тільки початковий курс лікування і виділяє разову допомогу. А далі - самі.
Ну, а про елементарну психологічну реабілітацію мова навіть не йде.
"Те, що відбувалося, ось принаймні з Афганським синдромом - це буде повторення, але більш жорстке повторення. Не так багато людей, які зможуть внутрішньо впорається з тим, що зараз відбувається", - пояснила волонтер-психолог Наталія Мисан.
У радянській пост-воєнній хроніці фронтовиків-інвалідів майже немає. Велика країна не хотіла показувати, якою ціною дісталася Перемога.
Віктор Соколов у 45-му отримав важке поранення під румунськими Яссами. Згадує: в перші роки пенсії після війни 300 карбованців з інвалідності ледь вистачало на тиждень.
"Дуже багато було, поранених, безногих. Жебракували ходили. Держава не дуже-то уважно до цих людей відносилась. Вони ніби нахлібники у державі - кому такі люди потрібні", - розповів ветеран Великої вітчизняної Війни Віктор Соколов.
Чи не чекає подібна доля і ветеранів АТО? Якщо мобілізованим бійцям держава ще хоч якось допомагає, то доля добровольців - турбота виключно волонтерів.
"Дуже важко домогтися допомоги від держави, бо по паперах так - є допомога", - пояснює волонтер Олена.
Доброволець Олег Толмачов сподівається, що все-таки стане на ноги і буде ходити.
Вже два місяці він прикутий до ліжка - повністю роздроблена кістка ноги. Єдиний шанс на повноцінне життя - дорога операція. Гроші збирають волонтери.
"94 тисячі в загальному вказано на все: збір тканин, вирощування безпосередньо клітин, держава не буде оплачувати, у нас ще країна не на такому рівні", - розповів учасник АТО Олег Толмачов.
Тільки за тиждень волонтери вже знайшли майже 10 тисяч гривень. Тому вся надія Олега тільки на простих людей.
Станіслав Кухарчук, Павло Тимошенко. Телеканал "Інтер". Черкаська область.